Суперечка Маска і Польщі: чим загрожує Україні

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно звернувся до Ілона Маска у соцмережі X, пригрозивши переглянути щорічну оплату в 50 мільйонів доларів за послуги Starlink. Приводом стало те, що Польщу виключили з європейської зони роумінгу Starlink, куди входять 36 країн і територій. Разом із Кіпром Польща залишилася єдиною країною ЄС поза цим списком, а обмеження для наявних клієнтів мають набрати чинності 17 серпня. SpaceX не надала жодних пояснень.

Міністр цифрових справ Кшиштоф Гавковський заявив, що якщо компанія хоче працювати на польському ринку, вона має ставитися до польських клієнтів однаково. У відповідь на попередні занепокоєння Сікорського в березні 2025 року Маск написав йому: «Помовч, маленький чоловічку».

Предмет спору — умови для туристів із терміналами, але важіль впливу у Варшави виявився військовим. Польща оплачує приблизно половину з близько 42 тисяч терміналів Starlink, які працюють в Україні. Це обладнання використовують для управління підрозділами, роботи розрахунків РЕБ і керування дронами. Сікорський навряд чи реально вимикатиме звʼязок, однак сама можливість використати українську оборонну спроможність як аргумент у комерційній суперечці свідчить про вразливе становище Києва.

Ширший контекст — регуляторний конфлікт між ЄС і США. У травні Єврокомісія запропонувала зарезервувати частину спектра 2 ГГц за європейськими супутниковими операторами, що фактично обмежило б доступ американських і китайських компаній. SpaceX попередила, що нові оператори можуть створювати перешкоди, зокрема для екстрених служб в Україні. У березні Федеральна комісія зі звʼязку США пообіцяла дзеркальні заходи. Брюссель наполягає на праві посилювати власні спроможності.

Президент України Володимир Зеленський 28 липня у Білому домі просив Дональда Трампа домовитися з Маском про дозвіл використовувати Starlink над російською територією для наведення дронів на пускові установки балістичних ракет. Нині над Росією діє геофенсинг: система працює в межах України та на окупованих територіях, але не в глибині країни-агресора. Трамп не відмовив і нічого не пообіцяв, а Маск ухилився від окремої зустрічі. Показово, що питання далекобійних ударів доводиться вирішувати не через Пентагон, а через приватну особу.

Повноцінної заміни Starlink у межах цієї війни немає. Eutelsat з OneWeb може працювати в Україні, але це шість сотень супутників проти кількох тисяч у Starlink, дорожче обладнання і менша щільність покриття. ЄС у січні запустив GovSatCom, який обʼєднує наявні супутникові потужності держав-членів, і запросив Україну, але цей механізм лише перерозподіляє вже наявні ресурси. Власне європейське сузірʼя IRIS² зʼявиться не раніше кінця десятиліття.

Для України з цього випливає три висновки. По-перше, критичну інфраструктуру, що є комерційною послугою іноземної компанії, треба розглядати як окремий напрям державної політики з планом на випадок звуження послуги. По-друге, диверсифікація має бути частковою і негайною: вивести з-під єдиної точки відмови командні пункти, авіаційні комплекси та глибокі рейди. По-третє, Україні варто перестати бути темою чужих суперечок і платити самій за ту частину звʼязку, без якої не може воювати.