Зустріч у Любліні: Київ і Варшава шукають вихід із кризи

Зустріч лідерів відбулася на зворотному шляху Зеленського з Вашингтона до Києва. Хоча такі контакти є звичайною практикою для стратегічних партнерів, цього разу вони привернули особливу увагу через нещодавню реакцію президента Польщі Кароля Навроцького на присвоєння українському військовому підрозділу імені героїв УПА.

За інформацією з офіційних джерел, переговори мали дружній і відвертий характер. Туск і міністр закордонних справ Радослав Сікорський раніше публічно виступали проти антиукраїнської риторики, наголошуючи, що вона суперечить інтересам Польщі та грає на руку Москві.

Під час зустрічі сторони зосередилися на ключових питаннях двосторонніх відносин. Зеленський акцентував на історичному діалозі, оборонній співпраці, зокрема в протиракетній обороні, та безпеці українців у Польщі. Туск своєю чергою наголосив на польських інвестиціях в Україну. Водночас оцінки важливості співпраці у сфері протиракетної оборони з обох боків збіглися, що може стати основою для повернення відносин у конструктивне русло.

Залишається відкритим питання про зустріч Зеленського з Навроцьким, яку вони нібито погодили під час саміту НАТО в Анкарі.

Позитивним сигналом стало відновлення фахового діалогу істориків обох країн після тривалої перерви. За даними Українського інституту національної пам'яті, сторони визначили спільні підходи: засудження умисних убивств цивільного населення, відмову від колективної відповідальності народів, відкритість архівів, спільну публікацію документів, а також проведення пошукових та ексгумаційних робіт із забезпеченням гідного поховання загиблих.

Показовою є й реакція польських правоохоронців на акти агресії проти українців — у більшості резонансних випадків винних притягують до відповідальності оперативно.

Пріоритет оборонних інтересів визнають навіть політики, які займали жорстку позицію в історичних питаннях. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підтвердив доцільність передачі Україні ракет Patriot. Він також відкритий до проєкту обміну польських МіГ-29 на українські безпілотні технології. Якщо блокування цього проєкту було тимчасовим і політично вмотивованим, сторони можуть дійти до взаємовигідного рішення.

Польща також висловила інтерес до спільного з Україною та США виробництва і сервісу ракет для Patriot. Водночас на цей проєкт претендує Німеччина, яка розвиває власні потужності, зокрема спільно з Україною. Рішення має ухвалюватися з урахуванням прагматичних розрахунків, зокрема швидкості розгортання виробництва.

Експерти закликають підходити раціонально й до питань польської участі у відбудові України, зокрема інвестицій, які можуть фінансуватися з репараційного кредиту ЄС.

Польща залишається одним із найближчих, але водночас проблемних партнерів України в Європі. Спільність інтересів на тлі російської агресії не завжди є визначальним фактором для частини польського суспільства. Діапазон емоцій — від всенародної підтримки до антиукраїнської істерії з побиттями, блокуванням кордону та погрозами завадити вступу до ЄС — свідчить про вплив внутрішньополітичних факторів і російської пропаганди.

Співпраця між державами має розвиватися в оборонній, економічній та культурно-історичній сферах, але максимально в руслі європейської інтеграції. Вона повинна базуватися на раціональних підходах і не створювати односторонньої залежності Києва від Варшави у стратегічних питаннях.