Хвиля нападів на українців у Польщі: що відомо та як реагує ЄС

У Польщі влітку 2026 року різко побільшало публічних нападів на українців, мотивованих національною ненавистю. Лише за липень — початок серпня сталося щонайменше вісім інцидентів: від словесних образ до побиття з тяжкими травмами.

Один із найгучніших випадків — напад 26 липня у Вроцлаві на 20-річну Настю та її хлопця Максима. Біля магазину Żabka троє поляків спровокували конфлікт через український акцент дівчини, а потім побили пару. Настя отримала забої, їй зашивали вухо та шию — один із нападників ударив її рукояткою ножа. Двох нападників затримали й заарештували на три місяці, третього досі розшукують.

Інші випадки: у Варшаві 7 травня група з десяти осіб напала на 16-річного Артема та його друзів — хлопцю проламали череп. 4 липня у Вроцлаві підлітки побили 19-річного Володимира після розмови українською телефоном. 30 липня у Гдині літній чоловік двічі вдарив по голові Аллу Кондратенко, яка розмовляла українською; жінці наклали 11 швів.

За даними української сторони, у першому півріччі 2026 року громадяни України подали 180 заяв про ймовірні злочини на ґрунті ненависті — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Моніторинг польськомовних соцмереж, проведений Press Club Polska та Res Futura в липні, показав: близько 45% дописів про українців були ворожими.

Аналітики називають кілька причин загострення. Історик Лукаш Адамський зазначає: українців у Польщі більше не сприймають як тимчасових гостей, тож дискусія змістилася від солідарності до питань інтеграції та соціальної підтримки. Додатково напругу підігріває політична боротьба перед парламентськими виборами 2027 року — партія «Право і справедливість» намагається перехопити електорат у радикальних «Конфедерацій».

Польський прем'єр Дональд Туск заявив, що частку відповідальності за сплеск насильства несуть праві політики, які створюють відчуття заступництва для радикалів. Він закликав президента Кароля Навроцького не мовчати про напади. У прокуратурі Польщі створили спеціальний підрозділ для розслідування злочинів, мотивованих національною ненавистю.

У Брюсселі також відреагували. Речник Єврокомісії наголосив, що ЄС засуджує будь-які злочини на ґрунті ненависті та стежить за виконанням країнами норм із боротьби з расизмом і ксенофобією. «Рівне ставлення, недискримінація та солідарність є фундаментальними принципами Європейського Союзу», — зазначив він.

Тим часом у Польщі зростає й громадянський спротив ксенофобії. 7 серпня у Варшаві відбулася акція «Моя Польща не б'є, не ображає і не цькує» — організатори передали владі петицію з понад 11 тисячами підписів. 9 серпня Комітет захисту демократії провів демонстрації у 22 містах під гаслом «Не будь байдужим». На 24 серпня анонсована масштабніша акція.

Для українців у Польщі посольство України видало пам'ятку з алгоритмом дій у разі нападу чи дискримінації та поясненням, як спілкуватися з поліцією. Українцям радять фіксувати інциденти, звертатися по допомогу до консульства та не залишатися наодинці зі страхом — зокрема, психологічну підтримку можна отримати через відповідні служби.