НАТО і Росія: провокації на східному фланзі та що це означає для України

Політичний консультант Гліб Остапенко в ефірі 24 Каналу окреслив, як саме Росія випробовує рішучість Альянсу. За його словами, лише за вересень сталося кілька показових епізодів, а оцінка польського прем'єра щодо складної зими для континенту є цілком виправданою.

Найгучніший випадок — російський фрегат випустив дві сигнальні ракети в напрямку військового гелікоптера Данії, який перебував у міжнародних водах. Реакція Копенгагена була швидкою: Данія виділила Україні пакет військової допомоги обсягом 1,8 мільярда крон, зокрема на посилення протиповітряної оборони. Окремо в Литві італійський винищувач збив російський безпілотник, який, найімовірніше, належав до типу «Гербера».

Схожі ситуації повторюються і в Польщі: до її повітряного простору залітають російські дрони з додатковими паливними баками, через що Варшава змушена піднімати бойову авіацію. На думку Остапенка, наступними точками напруги, де Кремль може перевіряти союзників на міцність, можуть стати район Нарви в Естонії та Сувальський коридор.

«Якщо все ж таки підуть на це, це ставка "all in", однозначно. І якщо таки НАТО відреагує, Росія у стратегічній перспективі 4 – 5 років програє», — вважає консультант.

Він також нагадав важливий нюанс статті 5 договору НАТО: вона не означає автоматичної та однакової військової відповіді від усіх членів Альянсу, адже кожна країна може допомагати в різних форматах.

Для України ці процеси мають подвійний вимір. З одного боку, загострення на східному фланзі прискорює безпекові рішення союзників і вже дало конкретний результат у вигляді данського пакета. З іншого — за даними польської розвідки, Москва готує масштабні удари по українській економіці та залізниці, а також гібридні атаки безпілотниками по країнах, які підтримують Київ. Кремль, імовірно, розраховує подавати падіння дронів на чужій території як випадковість, щоб знизити готовність Заходу до рішучих кроків.

Таким чином, найближчі місяці стануть тестом і для європейської логістики, і для єдності союзників — а отже, і для обсягів підтримки України.