Обстріли зривають роботу пунктів пропуску: як виїхати з України

Про те, які напрямки нині найпроблемніші для міжнародних перевезень і як логістика пристосовується до цих умов, розповів віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін.

За його словами, найбільше ускладнень створює молдовський напрямок: через обстріли два пункти пропуску вимикалися з роботи протягом доби. Непроста ситуація й на кордоні з Румунією, зокрема в Орлівці. «Там, на жаль, ми декілька років час від часу маємо таку історію: і прильоти, і відповідно, останнім часом майже дві доби не працював цей пункт пропуску», — зазначив Балін. Транспорт на цьому переході або тривало очікує, поки мине загроза атак, або терміново переорієнтовується на інший маршрут.

Найбільш завантаженою ділянкою залишається польський кордон — він дає близько половини пропускної спроможності всіх міжнародних автомобільних пунктів пропуску України. Системних збоїв тут не фіксували, проте нещодавній обстріл поблизу Ягодина теж змусив тимчасово зупинити роботу одного з переходів.

Аби зменшити ризики для перевізників, пасажирів і вантажів, митники та прикордонники опрацьовують перенесення контрольних процедур на територію сусідніх держав. «Я знаю, що з Молдовою зараз ситуація рухається. У нас декілька пунктів працюють на території Польщі. Наприклад, Устилуг–Зосин — фактично пункт пропуску знаходиться на польській території. Відповідно, ризик того, що там буде обстріл, значно менший», — пояснив Балін.

Для розвантаження західного напрямку, за його словами, важливо хоча б для порожнього транспорту відкрити пункти «Нижанковичі» та «Грушів». Це відповідає й інтересам польської сторони, адже її перевізники повертаються з України без вантажу.

Окрема проблема — оформлення документів усередині країни. Через загрозу ударів по внутрішніх митницях, зокрема в Київській області, асоціація пропонує розмитнювати більше вантажівок безпосередньо на переходах або на митницях, розташованих ближче до західного кордону.

Тим часом Польща облаштовує понад 112 км кордону з Україною «електронною стіною» — розумними системами моніторингу та датчиками руху, які доповнять фізичні загородження. Роботи охоплять 69 км у зоні Надбужанського відділу та 43 км у зоні Бещадського відділу Прикордонної служби.

Паралельно за фінансової підтримки ЄС Польща модернізує спостереження на кордонах із Білоруссю та Росією: там встановлюють вежі з оптико-електронним обладнанням і системи виявлення безпілотників. Водночас, за словами представниці Прикордонної служби Віолети Горжковської, через вето президента Польщі Кароля Навроцького на закон щодо коштів програми SAFE відомство не змогло провести заплановані закупівлі на 3 млрд злотих, які передбачали придбання кулеметів та броньованих автомобілів.