Опитування: 51% українських біженців у Польщі хочуть повернутися додому

Такі результати серпневого опитування групи «Рейтинг», оприлюднені 11 вересня. Згідно з даними, 43% біженців планують переїзд виключно після закінчення війни, 26% не мають наміру повертатися взагалі, а ще 23% не дали чіткої відповіді.

Головною умовою для повернення респонденти назвали безпеку та стабільність в Україні — цей варіант обрали 71% опитаних. Розвиток економіки важливий для 36% біженців, перспективи працевлаштування — для 26%, відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів — для 21%. Розвиток соціальної інфраструктури та можливість впливати на суспільні зміни відзначили по 12% респондентів, а участь у відбудові країни та погіршення умов життя за кордоном — по 11%.

Водночас дедалі більше українців схиляються до життя за межами батьківщини. Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% опитаних, тоді як 43% такої потреби не мають. Серед тих, хто планує залишитися, 40% обирають саме Польщу, 17% — іншу європейську країну, 6% — державу поза межами Європи. Ще 37% не змогли назвати конкретну країну.

Найбільшим полегшенням для життя в Польщі респонденти вважають отримання польського громадянства — про це сказали 35% опитаних. Курси польської мови потрібні 17%, визнання українських дипломів — 16%, фінансова підтримка — 14%, допомога із соціальною адаптацією — 13%, доступ до медицини — 12%, психологічна допомога — 11%. Допомоги у працевлаштуванні потребують 9% респондентів, безкоштовного навчання та сприяння в пошуку житла — по 6%.

Можливість отримання польського громадянства розглядають 34% біженців, включно з тими, хто вже подав документи. Не планують цього 46% опитаних, ще 20% поки не визначилися.

Опитування тривало з 21 по 25 серпня 2026 року. Його провели методом CAWI — онлайн-анкетування, за якого респонденти самостійно заповнюють форму. Збір даних відбувався на платформі «Rating Online» за випадковою вибіркою; запрошення розсилали на основі комбінованої випадкової вибірки мобільних номерів, а також через цільові месенджери й соціальні мережі. Для зважування використали змінну, яка коригує статево-вікову структуру українських біженців у Польщі за офіційними даними UNHCR. Вибірка склала 1000 респондентів віком від 18 років, які виїхали з України до країн ЄС через повномасштабне вторгнення Росії та перебувають там на момент опитування. Похибка не перевищує 3,1% із довірчою ймовірністю 0,95.

Раніше співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя Олександр Позняк пояснював, що рішення про повернення залежить не лише від рівня доходів. За його словами, навіть вищі заробітки за кордоном нівелюються вищими цінами в країнах ЄС, різницею в соціальному статусі та психологічним дискомфортом від зміни професійного становища. Головним стимулом повернутися науковець називає патріотизм і прагнення жити у власній країні, тоді як заклики робити це негайно фахівці вважають недоречними, адже за кордоном люди перебувають у відносній безпеці.

Директорка цього ж інституту Елла Лібанова наголошувала, що держава може розраховувати приблизно на третину українських мігрантів, і то за умови збереження суспільної єдності. За її оцінкою, найближчим часом Україна не зможе конкурувати із зарплатами та якістю життя європейських країн, тому частину українців за кордоном варто перетворити на лобістів інтересів держави, за прикладом країн з активними діаспорами.

Дані європейської статистики підтверджують ці висновки: станом на 30 червня тимчасовий захист у Євросоюзі мали 4,41 мільйона громадян України, і ця кількість поступово зростає, а не скорочується.