Печатку візантійської імператриці знайшли в Болгарії

Керівник розкопок професор Нікола Овчаров повідомив про виявлення унікального артефакту — свинцевої печатки імператриці Ірини, яка правила у Візантійській імперії у складний період XIII століття. Спеціаліст із сигілографії Дімітар Стойменов ідентифікував напис на знахідці.

Печатка має надзвичайно добрий стан збереження. На одному боці зображено імператрицю в повний зріст, у високій короні та церемоніальному вбранні, зі скіпетром у руці. Напис ідентифікує її як «Ірину Комніну, найблагочестивішу Августу». На зворотному боці викарбувано Христа в іконографічному типі Літрот («Викупитель») — рідкісне зображення для візантійських печаток, яке Овчаров назвав «винятково рідкісним».

Подібні печатки Ірини відомі з колекцій Дамбартон-Оукс у Вашингтоні та Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Однак екземпляр із Перперікону єдиний, знайдений під час археологічних розкопок, а не в складі старих зібрань. Це робить місце знахідки особливо важливим: у 1230-х роках Перперікон перебував у стратегічному регіоні Східних Родоп, коли Болгарія та Нікея вели переговори про союз, що міг змінити політичний баланс у південно-східній Європі.

Імператриця Ірина належала до династії Ласкаріс: вона була донькою Феодора I Ласкаріса, засновника Нікейської імперії, та дружиною Івана III Дуки Ватаца, який правив з 1222 по 1254 рік. Її син пізніше став імператором Феодором II Ласкарісом. Таким чином, Ірина була онукою, донькою, дружиною та матір'ю імператорів.

Сам лист, до якого кріпилася печатка, не зберігся. Тому залишається невідомим, про що імператриця листувалася з Перперіконом. Археологи зазначають, що знахідка підтверджує наявність офіційних контактів між двома державами.

Окрім цієї знахідки, цього літа в Перперіконі виявили круглий мавзолей VIII-V століть нашої ери, пов'язаний із культом «Фракійського вершника». Це вже одинадцятий подібний пам'ятник, знайдений за останні шість сезонів розкопок. Вони утворюють процесію вздовж дороги, що веде до акрополя. Професор Овчаров наголосив, що така концентрація пізньоримських ротонд-мавзолеїв не має аналогів в інших частинах римського світу.