Польща, Литва й Латвія готують транскордонну евакуацію: що це означає для українців

Представники Польщі, Литви та Латвії зустрічалися на початку вересня. За словами Гродецького, це було потрібно, бо евакуаційні заходи не можуть плануватися окремо в кожній країні. «Ми перебуваємо в єдиному безпековому просторі», — сказав він в ефірі польського радіо RMF24.

Зустріч стала частиною ширшої співпраці у сфері цивільного захисту. З 7 по 9 вересня делегації Литви та Латвії перебували в Польщі, де обговорювали захист цивільного населення, стійкість держави та підготовку до масової евакуації. Литовська й латвійська сторони представили спільний проєкт MassMovement, покликаний підготувати країни до можливого масштабного переміщення людей. Йдеться про координацію маршрутів евакуації, роботу прикордонних переходів, прийом, розміщення та реєстрацію людей. Такі плани потрібні на випадок «масштабної кризи, яка може одночасно зачепити кілька країн». Польща також має взяти участь у литовських навчаннях із транскордонної евакуації.

Причиною активізації підготовки стала безпекова ситуація біля кордонів. 13 вересня російські дрони атакували цілі в Ягодині на заході України за кілька кілометрів від Польщі: один безпілотник влучив біля автозаправки, інший — у поїзд. Менш ніж за тиждень Ягодин атакували знову. Прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що найближчі тижні та місяці будуть складними і для України, і для Польщі, і не виключив поширення війни на польську територію.

Гродецький солідарний із такою оцінкою. «Росія на цій ескалаційній драбині піднялася щонайменше на один щабель вище. Атаки, які вона здійснює, вже близько і вже відбуваються біля нашого кордону», — сказав він в інтерв'ю 19 вересня. На його думку, мета Росії — дезорганізувати роботу прикордонних переходів між Польщею та Україною і порушити логістичні маршрути допомоги Києву. Водночас він зауважив, що «немає підстав стверджувати, що російські танки (в'їдуть на територію Польщі. — Ред.) або російські літаки з'являться в нашому повітряному просторі», і додав: «Не будьмо байдужими до сигналів».

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що ескалація російської гібридної війни вже має «кінетичний характер», тобто є цілком реальною. Як приклади він навів озброєні безпілотники, що залітають у повітряний простір Польщі, атаки поблизу польського кордону та інциденти з озброєними дронами над Литвою. За його словами, Польща готується до диверсій, спроб підпалів, дронових атак і порушень повітряного простору.

Країна посилює захист прикордонних переходів з Україною: там будують спостережні та охоронні пости, а військові зміцнюють інфраструктуру поблизу ключових переходів. Розширюється й система цивільного оповіщення — повітряні тривоги вже стали буденністю в прикордонних районах на сході, мешканці Холма, Дорогуська та інших населених пунктів Люблінського воєводства розповідають про звуки вибухів і сирен. Міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський повідомив, що мережу автоматичних сирен збільшать із 350 до понад тисячі. Ще один крок — створення постійної бази НАТО та збільшення американської військової присутності в Польщі: представники США вже оглянули можливі місця для майбутньої бази, а президент США Дональд Трамп оголосив про збільшення кількості американських військових до 12 тисяч.

Окремо Польща має плани на випадок нової масштабної хвилі біженців з України. За словами Гродецького, відповідні процедури вже перевірили під час масового напливу людей у 2022 році, тож потрібні плани та механізми існують. Наразі новий наплив залишається лише гіпотетичним сценарієм, який він пов'язує з важкою зимою, очікуваною в Україні через російські удари по енергетиці та критичній інфраструктурі.

Для українців у Польщі важливо, що тимчасовий захист зберігається до 4 березня 2027 року, хоча країна поступово згортає спеціальні правила, запроваджені у 2022 році. Безкоштовне колективне проживання тепер передбачене лише для людей зі статусом UKR, які належать до вразливих груп і не можуть самостійно забезпечити собі житло, зокрема для людей з інвалідністю та деяких людей старшого віку. Водночас законодавство ЄС має кризовий механізм: у разі масового напливу біженців за рішенням Ради ЄС можуть бути створені пункти прийому, надане тимчасове колективне розміщення, харчування і транспорт.