Польща реагує на зростання нападів на українців: нові заходи поліції

У Польщі регулярно фіксують напади на українців, частину з яких розслідують як злочини на ґрунті ненависті. За перші шість місяців 2026 року українці подали 180 заяв про такі інциденти — приблизно на третину більше, ніж за аналогічний період попередніх років. Для порівняння: у 2024 році було зареєстровано 267 таких заяв, у 2025-му — 275.

Одним із резонансних випадків став напад на українську пару у Вроцлаві 26 липня 2026 року. Троє чоловіків атакували Анастасію та Максима біля магазину, мотивом, за даними прокуратури, була національна приналежність. Двох нападників затримали. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск засудив інцидент, зазначивши, що такі випадки повторюються дедалі частіше.

У відповідь на зростання напруги польська поліція змінила підхід до роботи. З 2026 року у План діяльності Головного коменданта поліції внесено моніторинговий показник №9 — рівень розкриття злочинів, вчинених з мотивів упередження. Відтоді дані щодо злочинів проти українців виокремлюються в загальному переліку правопорушень на ґрунті ненависті, які розслідують правоохоронці.

Експерти вказують на кілька причин тривожної тенденції. Соціолог Рафал Панковський з варшавського Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки зазначає: для багатьох поляків життя в моноетнічному суспільстві було нормою, тому присутність великої кількості іноземців сприймається як загроза ідентичності. Він також наголошує на ролі російської пропаганди, яка «розпалює всі можливі суперечності між поляками й українцями». За даними польського Управління у справах іноземців, у країні проживають близько 1,5 мільйона українців, з яких 936 тисяч мають тимчасовий захист.

Водночас соціологічні опитування свідчать про зміну настроїв. За даними CBOS, у лютому 2025 року 38% поляків висловили негативне ставлення до українців, тоді як у лютому 2024-го таких було 30%. Позитивно до українців ставилися 30% у 2025-му проти 40% роком раніше. Натомість українці в Польщі переважно позитивно сприймають поляків: у 2025 році 43% висловили добре або дуже добре ставлення, 49% — нейтральне.

Для українців у Польщі важливим є не лише питання безпеки, а й доступ до соціальних послуг. З березня 2026 року біженці втратили право на безкоштовну державну медицину. Влада також закрила частину центрів колективного розміщення: у Поморському воєводстві з 50 таких закладів залишили 33, де проживають 770 громадян України з інвалідністю та людей старшого віку. Волонтери організації Asymetryści, які допомагають біженцям, наголошують: закриття центрів — трагедія для людей, які змушені раптово виїжджати.

Попри напругу, частина поляків продовжує активно підтримувати українців. Власниця варшавської мистецької крамниці «Ліс рук» Софія Боручинська, чий заклад постраждав від нападу після антиукраїнського маршу, каже: «Ми будемо вдячні українцям до кінця життя. Україна захищає також наші кордони. Україна захищає кордони Європи». Вона наголошує на потребі дивитися вперед, а не назад, попри складну спільну історію.

Політичний контекст додає напруги. У червні 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький забрав у Володимира Зеленського Орден Білого Орла, що стало демонстрацією різних підходів до пам'яті про Волинську трагедію. Ультраправі політичні сили, зокрема «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна, використовують історичні теми для підвищення рейтингів напередодні парламентських виборів восени 2027 року. Вони виступають проти допомоги Україні та підтримки біженців.

Експерти закликають не перебільшувати масштаб ксенофобії. Економічна статистика свідчить про вагомий внесок українців у польську економіку: близько 80% з них працюють, у 2025 році вони сплатили 15 мільярдів злотих податків. Світовий банк оцінив внесок українців у зростання ВВП Польщі у 2024 році у 2,7%. Водночас соціологічні дані показують, що більшість українців у Польщі не відчувають кардинальних змін у ставленні до себе, а волонтери продовжують щоденну роботу з підтримки біженців.