У Польщі пропонують обмежити купівлю житла іноземцями: що це означає для українців

Один із лідерів партії «Конфедерація» та віцемаршалок Сейму Кшиштоф Босак пропонує обмежити купівлю нерухомості іноземцями, в тому числі громадянами України. На його думку, приплив закордонного капіталу є однією з ключових причин стрімкого подорожчання житла в Польщі.

За словами політика, для українців із заощадженнями Польща стала безпечним місцем для інвестицій, що створює додатковий тиск на місцевий ринок. «Дуже багато було актів придбання нерухомості капіталом, привезеним з України. Польща розглядається українськими власниками капіталу як така безпечна гавань. На мою думку, це має бути заблоковано», — заявив Босак.

Водночас він пропонує дивитися ширше — не лише на громадян України, а на капітал зі східного напрямку загалом. Політик згадав про можливі інвестиції з Білорусі та Росії і заявив, що походження частини коштів, які надходять через Україну, нібито складно встановити. «Викуп нерухомості українцями і взагалі капіталом зі Сходу, бо це також Білорусь, Росія. Адже ніхто не контролює, який капітал в Україні є російським, а який українським», — сказав він.

Окремо Босак виступає проти купівлі житла західними інвестиційними фондами. На його думку, великі компанії скуповують житловий фонд, перетворюючи його на інструмент прибутку, тож можливість масового придбання квартир фондами варто обмежити. «Якщо ми перетворимо польський ринок житла на інвестицію для надлишкового капіталу зі Сходу і Заходу, поляки не зможуть дозволити собі житло», — вважає політик.

Він також називає й інші чинники, що впливають на ціни: міграцію, обмежену кількість земель під забудову, вимоги до будівництва та концентрацію робочих місць у найбільших містах. На його думку, зміна кількох складових житлової політики одночасно може вплинути на темпи зростання вартості нерухомості.

Статистика ринку неоднорідна. За даними Польського економічного інституту з посиланням на Національний банк Польщі, у першому кварталі 2026 року ціни угод на вторинному ринку у Варшаві знизилися на 1,7% у річному вимірі, тоді як у Гданську, Гдині, Кракові, Лодзі, Познані та Вроцлаві середня ціна зросла на 1%. У серпні середні ціни пропозицій на вторинному ринку у Варшаві перевищили 18 тисяч злотих за квадратний метр, у Кракові — 17 тисяч, а в Гданську наблизилися до 16 тисяч. Водночас кількість доступних пропозицій скоротилася: за даними аналізу GetHome.pl, наприкінці серпня в Польщі було близько 134,5 тисячі квартир на продаж — приблизно на 2,5 тисячі менше, ніж місяцем раніше.

За даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, у 2025 році до відповідного реєстру внесли інформацію про 17,7 тисячі придбаних іноземцями квартир. Загалом іноземці купили 27,2 тисячі різних об'єктів нерухомості без спеціального дозволу і ще понад 2,2 тисячі — на підставі дозволів. Громадяни України стали лідерами за обсягами купівлі: на них припало близько 9,3 тисячі квартир загальною площею понад 548 тисяч квадратних метрів. Ця площа виявилася більшою за сумарну площу житла, придбаного покупцями з усіх інших країн разом узятих.

Така статистика й стала одним із головних аргументів для політиків, які пропонують обмеження на ринку житла. Водночас вона свідчить про високу потребу українців у довгостроковому облаштуванні побуту за кордоном і збереженні заощаджень.

Від початку повномасштабної війни Польща прийняла близько 1,4 млн українських біженців, частина з яких згодом виїхала до інших країн ЄС або повернулася в Україну. За даними Євростату, станом на 31 липня 2026 року в Польщі під тимчасовим захистом перебували 953 060 людей, які виїхали з України — це друга за чисельністю група в ЄС після Німеччини. Лише за липень їх стало на 8,1 тисячі менше.

Дедалі більше українців розглядають Польщу як місце для постійного проживання. За опитуванням Національного банку Польщі, проведеним у 2025 році, 24% українських біженців заявили, що планують залишитися в Польщі назавжди, ще 17% хотіли б залишатися понад рік, але не планують постійного проживання. Водночас 56% опитаних ще не визначилися, де житимуть у довгостроковій перспективі.