01.08.2026 Наш вибір Українці в Європі

У Польщі спростували теорію про "український слід" у падінні ракети Х-101

·484 слівредакція
У Польщі спростували теорію про "український слід" у падінні ракети Х-101

Польське слідство вважає основною версією падіння російської крилатої ракети Х-101 на території країни. Водночас у Польщі поширюються теорії про нібито українську провокацію, які спростовують технічними та політичними аргументами.

У Польщі триває розслідування падіння російської крилатої ракети Х-101, яке викликало хвилю обговорень у суспільстві. Частина користувачів інтернету, на тлі антиукраїнських настроїв, поширює версію про те, що ракету нібито запустили українці, аби втягнути Польщу у війну. Прокуратура Любліна, яка веде справу, натомість розглядає основною версію про російське походження ракети.

Польські оглядачі наводять чотири аргументи, які унеможливлюють український слід. По-перше, українські військові регулярно збивають такі ракети, але після падіння вони руйнуються практично повністю, тож повторне використання неможливе. По-друге, у ЗСУ немає літаків, здатних нести Х-101: наявні Су-24М, Су-27, МіГ-29, Су-25, F-16 та Mirage 2000-5 несумісні з цією ракетою через її габарити та масу. Українські стратегічні бомбардувальники, зокрема Ту-22М3, були утилізовані або передані Росії ще у 2006 році.

По-третє, інтеграція російської ракети з будь-яким українським носієм потребувала б доступу до російських технологій і документації, що в умовах війни нереалістично. По-четверте, політична логіка виключає провокацію: через Польщу проходить значна частина військової допомоги Україні, тому навмисний інцидент міг би поставити під загрозу підтримку союзників. Як зазначають автори, "провокація, спрямована проти країни, яка є коридором постачання, була б самогубним кроком".

Окремо наголошується, що навіть якби Україна й мала таку можливість, реакція НАТО на попередні інциденти з російськими дронами та ракетами в польському повітрі обмежувалася заявами, а не вступом у війну. Тож провокація не мала б жодного сенсу.

Водночас у Польщі фіксують зростання антиукраїнських настроїв, що проявляється у нападах на біженців. Правозахисники попереджають про ризик погромів. Прем'єр Дональд Туск і міністр закордонних справ Радослав Сікорський засудили напади, тоді як президент Кароль Навроцький, якого пов'язують із погіршенням відносин між Києвом і Варшавою, зберігає мовчання.

Читайте також