У Польщі скандал: ексміністр оборони поставив під сумнів статтю 5 НАТО

Колишній міністр оборони Польщі Маріуш Блащак викликав хвилю критики через заяви про те, що польські військові мають захищати лише Польщу, а не країни Балтії. Це поставило під сумнів ключовий принцип взаємної оборони НАТО.
У Польщі розгорівся політичний скандал після того, як ексміністр національної оборони Маріуш Блащак з партії «Право і справедливість» заявив, що польські солдати повинні захищати насамперед Польщу, а не країни Балтії. Його слова прозвучали у відповідь на питання про можливу реакцію Варшави на російську агресію проти балтійських держав.
«Польські солдати повинні захищати Польщу. Треба бути сильними в союзах, так було за правління „ПіС“, робити ставку на співпрацю зі США», — заявив Блащак. На питання про зобов’язання за статтею 5 Північноатлантичного договору він наголосив на географічному положенні Польщі, зазначивши, що країна межує з Росією, яка фактично контролює територію Білорусі, тож Польща також перебуває на фронті.
Ці заяви викликали різку реакцію представників правлячої коаліції. Заступник глави Міністерства оборони Цезарій Томчик назвав Блащака «безмежним дурнем», підкресливши, що колишній міністр поставив під сумнів святість польської безпеки. Речник уряду Адам Шлапка зауважив, що політик фактично підірвав найважливіший принцип НАТО — статтю 5, яка передбачає взаємну допомогу союзників у разі нападу на будь-кого з них.
Депутат від партії «Разом» Мацей Конечний назвав заяву «скандальною», звернувши увагу, що Блащак обрав для цього 1 вересня — річницю нападу нацистської Німеччини на Польщу. Представник «Громадянської коаліції» Кшиштоф Салек також зазначив, що цього дня прем’єр-міністр Дональд Туск говорив про єдність альянсу та необхідність твердої реакції на дії Путіна, тоді як Блащак підриває статтю 5 НАТО.
Окремо згадується, що президент Польщі Кароль Навроцький під час відзначення 87-ї річниці початку Другої світової війни у Гданську розкритикував Німеччину та повторив вимогу про репарації. Польща за часів правління «Права і справедливості» вимагала від Берліна понад трильйон євро компенсацій, але Німеччина систематично відхиляла ці вимоги, посилаючись на юридичне врегулювання питання.







