16.09.2026 Наш вибір Українці в Європі

Польща зводить укріплення біля пунктів пропуску з Україною в межах «Східного щита»

·669 слівредакція
Польща зводить укріплення біля пунктів пропуску з Україною в межах «Східного щита»

Польські сапери облаштовують спостережно-охоронні пости та захисні бар'єри поблизу трьох ключових пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це частина державної програми «Східний щит», яку ухвалили у травні 2024 року.

Генеральне командування видів Збройних сил Польщі повідомило про інженерні роботи на східному кордоні країни. Йдеться про будівництво укріплень, систем спостереження та супутньої інфраструктури в межах програми «Східний щит» (Tarcza Wschód).

Безпосередній захист кордону та інженерну підтримку Прикордонній службі Польщі, зокрема Надбужанському відділу, надають військовослужбовці 4-го та 18-го саперних полків. Серед їхніх завдань — облаштування спостережно-охоронних постів.

Такі пункти та захисні бар'єри зводять поблизу ключових автомобільних і залізничних переходів: «Дорогуськ» (з українського боку — «Ягодин»), «Медика» (з українського боку — «Шегині») та «Корчова» (з українського боку — «Краківець»).

Військові наголошують: ці роботи не змінюють режим роботи самих пунктів пропуску. Це окремі заходи з інженерного та охоронного забезпечення прикордонної інфраструктури.

Що передбачає програма

«Східний щит» — державна програма Польщі зі створення оборонної інфраструктури вздовж східного та північно-східного кордонів. Уряд затвердив її у травні 2024 року, реалізацію розраховано на 2024–2028 роки, а бюджет становить близько 10 млрд злотих.

Спочатку проєкт зосереджувався передусім на ділянках кордону з Росією та Білоруссю. Тепер інженерні та охоронні заходи поширили й на інші частини східного кордону, зокрема на райони Дорогуська, Медики та Корчової.

Загалом програма охоплює майже 700 км східного кордону Польщі. За початковими планами, приблизно 400–500 км цієї ділянки мають отримати елементи фортифікаційної та інженерної інфраструктури.

Ідеться не про одну лінію бетонних укріплень, а про комплексну систему: фортифікаційні споруди та укриття, протитанкові рови й інженерні загородження, системи виявлення та відстеження, військове спостереження, логістичні вузли й передові оперативні бази, склади для техніки та матеріалів, інфраструктуру для протидії безпілотникам, укріплені дороги й мости, підготовлені ділянки для переправ, а також укриття для військових і частково для цивільного населення.

Окремий напрямок — контрмобільність, тобто створення перешкод, здатних уповільнити рух техніки потенційного противника. Для цього передбачені протитанкові рови, підсилення природних перешкод і підготовка доріг та мостів до можливого блокування.

У польському Міністерстві оборони наголошують, що «Східний щит» є частиною ширшої системи посилення східного флангу НАТО.

Хто відповідає за інфраструктуру

У липні 2026 року в польських Збройних силах створили Компонент оборони прикордоння у складі чотирьох бригад: Підляської, Вармінсько-Мазурської, Надбужанської та Перемишльської. За повідомленням Міноборони, ці підрозділи мають управляти інфраструктурою «Східного щита», фортифікаціями та складами й взаємодіяти з Прикордонною службою.

Для швидкого зведення бар'єрів використовують системи HESCO Bastion — модульні конструкції з металевої сітки та геотекстилю, які заповнюють ґрунтом або іншим наповнювачем. Їхня перевага в тому, що окремі модулі можна швидко встановлювати й наповнювати безпосередньо на місці.

Що це означає для українців

Для тих, хто перетинає кордон у напрямку Дорогуська, Медики чи Корчової, режим роботи пунктів пропуску не змінюється — будівництво стосується лише інженерного облаштування території та охоронної інфраструктури поруч із переходами. Водночас поява нових укріплень і постів спостереження на польському боці є частиною довгострокового планування оборони східного флангу НАТО, складовою якого Польща вважає і свою ділянку кордону з Україною.

Читайте також