Робота в Польщі: як розпізнати схеми, через які зарплата виявляється меншою

Перелік найтиповіших схем, з якими стикаються іноземці під час працевлаштування в Польщі, уклав міжнародний оператор із працевлаштування Gremi Personal. У компанії зауважують: те, що написано у вакансії, не завжди збігається з договором і реальною зарплатою, а польські державні органи водночас посилюють контроль за легальністю працевлаштування іноземців. Тож помилки або свідомі порушення з боку роботодавця чи агенції здатні створити проблеми не лише із зарплатою, а й із документами працівника.

Найчастіше маніпулюють саме ставкою. У вакансії можуть вказати, скажімо, 35–36 злотих за годину, і кандидат сприймає цю суму як гарантовану. Уже після оформлення з'ясовується, що базовий рівень оплати нижчий, а заявлені 35–36 злотих можна заробити лише за певних умов. Тому до початку роботи варто уточнити, яку ставку закріплює договір і від чого залежить решта виплати.

Споріднена схема — коли значна частина рекламної ставки насправді є премією. Приміром, у вакансії зазначено 36 злотих за годину, тоді як гарантовано людина отримує 20 злотих, а ще 16 — лише за виконання додаткових умов, наприклад за повну відвідуваність. Лікарняний або пропущена зміна в такому разі суттєво зменшують дохід.

Окремий ризик — зарплата «в конверті», коли частину суми платять офіційно, а решту обіцяють видавати готівкою. Неофіційну частину можуть просто не виплатити, до того ж соціальні внески нараховуються лише з офіційного доходу. Це створює й проблеми під час перевірки документів: польські органи бачать реєстрацію працівника в ZUS (Управління соціального страхування) та сплату внесків, і якщо офіційні дані не відповідають реальній роботі, виникають додаткові питання щодо легальності працевлаштування.

Трапляється й так, що працівника взагалі не реєструють у ZUS або в системі медичного страхування, хоча за його договором це обов'язково. Якщо агенція не оформлює соціальне страхування належним чином, варто перевірити й інші документи, пов'язані з роботою.

Ще одна небезпека — підроблені медичні документи. Працівникові можуть запропонувати «не витрачати час» на медогляд і оформити довідку в інший спосіб. Якщо такий документ використати під час оформлення на роботу або документів на перебування, це загрожує проблемами з легалізацією, а використання підробок може мати кримінальні наслідки.

Іноді агенція пропонує підписати документ про те, що людина нібито не є податковим резидентом Польщі, аби застосувати інший спосіб розрахунку податку. Проте податковий статус визначають не за заявою: враховують, де розташований центр життєвих інтересів людини і скільки часу вона фактично перебуває в країні. Якщо дані в документах розходяться з реальністю, податкова може вимагати виправити декларацію та доплатити податок разом із відсотками.

Бувають і маніпуляції з обліком робочого часу: людина фактично відпрацьовує 220 годин, а в розрахунку зарплати бачить лише 180. Частину змін, час на підготовку до роботи чи інші періоди можуть не врахувати. Формально погодинна ставка не змінюється, але загальна виплата стає меншою.

Нарешті, неприємним сюрпризом можуть стати неочікувані утримання. У вакансії вказана приваблива ставка, але після першої виплати сума виявляється значно меншою через відрахування за житло, транспорт, робочий одяг чи інші витрати. Окремий ризик — різні «штрафи» й платежі, про які під час рекрутації не повідомляли.

«Сьогодні ризикована вакансія не обов'язково виглядає як обман. У ній може бути хороша ставка, нормальний опис роботи та стандартний договір. Проблема стає помітною пізніше, коли з'являються додаткові утримання, змінюється зарплата або виникають питання з документами. Тому ми радимо перевіряти не тільки вакансію, а й саму агенцію», — зазначають у Gremi Personal.

Для українців у Польщі ці ризики мають практичне значення ще й тому, що їхній внесок у польську економіку тамтешнє Міністерство закордонних справ оцінює у 2,7% ВВП. Водночас за результатами опитувань біженців, повернутися в Україну збираються 51% респондентів, але більшість відкладає це до завершення війни: найближчим часом готові повернутися 8%, після війни — 43%. Ще 26% не планують повернення, а 23% не мають визначеної відповіді.