Генерал СБУ: Росія може вдарити по Польщі та Литві через Білорусь

Росія здатна задіяти територію Білорусі, її аеродроми та військові резерви для наступу на Польщу і Литву. Таку оцінку озвучив генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун, коментуючи ризики ескалації в регіоні, про які раніше застерігав польський прем'єр-міністр Дональд Туск.

За словами Ягуна, у розпорядженні Кремля є резерв приблизно у 50 тисяч білоруських військових. Москва розглядає його як допоміжну силу та тилове забезпечення, а не як самостійний потенціал сусідньої держави.

«Якщо Росія почне наступати, вона не може не використати білоруський напрямок. Тому що ми вже бачили, що вони, коли планують якусь операцію, то вони Білорусь не вважають за окрему самостійну одиницю там національну. І для них той же резерв, який має Білорусь, а це, ще раз наголошую, близько 50 тисяч війська, це для них дуже допоміжна кількість така в якості резерва і в якості тилового забезпечення», — заявив генерал-майор запасу СБУ.

Генерал наголосив: дістатися Польщі чи Литви, не проходячи білоруську територію, російським силам просто неможливо. Саме тому, на його думку, будь-який гіпотетичний наступ на ці країни неминуче зачепить Білорусь.

«Тому я думаю, що якщо вони, як тут кажуть, найближчі тижні і місяці, може бути якийсь удар, однозначно можуть бути використані і якісь аеродроми Білорусі, і сама територія Білорусі, тому що дістатися Польщі і Литви, не проходячи Білорусь, їм просто неможливо», — додав він.

За оцінкою Ягуна, білоруський плацдарм дає Росії те, чого їй бракує на власних напрямках: додаткову живу силу та аеродромну інфраструктуру впритул до кордонів Польщі й Литви. Це перегукується з тривогою, яку останніми тижнями висловлюють європейські політики, застерігаючи проти недооцінки ризиків з боку Мінська.

Для України такий сценарій має кілька вимірів. По-перше, активізація російських сил на білоруському напрямку означає додатковий тиск на північно-західні ділянки українського кордону та потребу тримати там резерви. По-друге, якщо Москва справді готує операцію проти країн НАТО, це змінює розклад сил у всій Східній Європі — а отже, і обсяги військової допомоги, на яку може розраховувати Київ. По-третє, будь-яке загострення на польсько-білоруському та литовсько-білоруському кордонах безпосередньо торкнеться українців, які прямують цими маршрутами до ЄС або перебувають у прикордонних регіонах.

Поки що йдеться про оцінку окремого військового експерта, а не про офіційне рішення чи заяву структур НАТО. Втім, тема безпеки на східному фланзі альянсу залишається однією з ключових у порядку денному європейських столиць, і саме від того, як на неї відреагують у Брюсселі та Варшаві, залежатиме подальша підтримка України.