Зерновий транзит через Польщу: Київ просить подвоїти пропуск поїздів

Ситуація з українським агроекспортом значно гірша, ніж у 2022 році. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, серпневий експорт альтернативними шляхами може становити близько 1,5 мільйона тонн при потребі 5 мільйонів тонн на місяць. Найоптимістичніший прогноз — 2,5 мільйона тонн, але поки що цих показників досягти не вдалося.

Аналіз вантажопотоку на українсько-польському кордоні показує, що його можна наростити з нинішніх 150–300 тисяч тонн до 600 тисяч тонн на місяць. Для цього українська влада просить польський уряд подвоїти кількість поїздів на одному з пунктів пропуску, а також забезпечити цілодобову роботу інспекторів, зокрема у вихідні та свята.

Однак навіть теоретичне збільшення пропускної спроможності не вирішує проблему через високу вартість такої логістики. Як зазначив заступник директора департаменту технології перевезень «Укрзалізниці» Валерій Ткачов, якщо раніше аграрії платили 25–30 доларів за тонну за доставку до портів Великої Одеси, то через Польщу ціна зростає до 90–110 євро. Це «вбиває маржинальність» і знеохочує експортерів.

За 7 місяців 2026 року через Польщу експортували лише 525 тисяч тонн збіжжя — у середньому 75 тисяч тонн на місяць, тоді як у 2022–2023 роках цей показник сягав 500 тисяч тонн. Водночас за останні два тижні передача зернових на кордоні зросла з 14 до близько 50 вагонів на добу, що становить приблизно 2 400 тонн щодня.

Серед головних перешкод — жорсткий митний контроль, GPS-пломби, невизначеність із документами та нецілодобова робота прикордонних служб. Комерційна директорка Laude.Ua Ірина Новікова наголосила, що через це неможливо спрогнозувати вартість перевезення для клієнта, що призводить до розчарування.

Власник Frontier Logistics Бартош Пенчковські додав, що польські порти, які інвестували в потужності під українське зерно під час війни, тепер простоюють, бо бізнес повернувся до Чорного моря. Він розробляє проєкт нового термінала для українського зерна та шукає інвесторів.

Віцепрезидентка Міжнародної асоціації польських підприємців в Україні Сильвія Красонь-Копаняж закликала краще пояснювати польським фермерам механізм транзиту, щоб уникнути напруження, як у 2023 році. Вона наголосила, що зерно має лише перетинати територію Польщі, а не залишатися на її ринку.

Генеральний директор агрохолдингу ІМК Олександр Вержиховський визнав, що для компанії експорт через західні кордони вдвічі дорожчий, ніж через порти, але «зараз питання не в заробітку, а у виживанні». Він наголосив, що ніхто не зацікавлений, щоб українське зерно стало «кісткою в горлі» для польського агросектору.

Експерти бачать резерви у використанні євроколії Перемишль–Хирів, яку відбудували, але досі не використовують для регулярних перевезень. За оцінками Linia102.ua, ця лінія могла б приймати щонайменше 10 пар вантажних поїздів на добу. Однак для цього потрібен контрольно-пропускний пункт у Мальховіце, будівництво якого може зайняти роки, тож активісти пропонують організувати там тимчасовий контроль.