Антиукраїнські настрої в Польщі: чому біженці повертаються додому

У міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі пояснюють зменшення кількості українців зі статусом тимчасового захисту його втратою, зокрема через перебування за межами країни понад місяць. Водночас самі переселенці дедалі частіше називають причиною від'їзду ворожі настрої з боку поляків.

Юлія Московчук, яка виїхала з Мелітополя з двома синами в перший день повномасштабної війни, оселилася в Торуні, що за понад 250 кілометрів від Варшави. Спочатку місцеві добре прийняли родину, допомагали з житлом і харчами. Проте згодом її старший син кілька разів потрапляв у конфліктні ситуації через спілкування українською.

«Він їхав в трамваї чи автобусі й розмовляв телефоном. До нього причепилися: "Чому ти в Польщі не говориш польською?". Він відповів, що розмовляє з українцями й говорить рідною мовою. Конфлікт був, але мінімальний. Або гуляв на вулиці з другом, теж українцем. До них підійшов чоловік і почав говорити, що потрібно розмовляти польською. Там майже дійшло до бійки, але другий хлопець дістав телефон і почав знімати цього чоловіка, тоді все закінчилося», — розповіла Юлія.

Першого липня 2026 року родина повернулася до Запоріжжя. Жінка каже, що не планує повертатися до Польщі через сум за домом, бажання дітей навчатися в українській школі, а також страх через ставлення місцевих.

Схожу історію розповіла Людмила, яка переїхала до Польщі з Києва з двома доньками. Після півтора року життя родина спробувала переїхати до Іспанії, але повернулася заради навчання дітей. Після повернення вони відчули зміну ставлення.

«Було таке враження, наче ти йдеш вулицею, а тобі зараз камінцем кинуть у спину. Відчували косі погляди. Моя мама останнім часом, коли їхала з роботи, не розмовляла в автобусі українською. Коли хтось телефонував, відповідала, що передзвонить уже вдома. Донька пішла підпрацьовувати в магазин, а працівниця-полька їй сказала: "Ти тут працювати точно не будеш, їдь в Україну". Нам обмазували двері варенням, підкидали сміття, а потім один поляк із нижнього поверху почав кричати мамі: "Їдьте в Україну!"», — поділилася Людмила.

Остаточним поштовхом став інцидент, коли її доньку в парку вдарила жінка-полька, вибивши їй зуб. Поліція, до якої звернулися підлітки, наказала їм іти додому. Заяву, подану пізніше, досі не розкрили — підозрюваних не встановили.

За даними головного управління поліції Польщі, за перше півріччя 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті: погрози, напади, образи. Це на понад 30% більше, ніж торік, і майже на 35% більше, ніж 2024 року. Якщо тенденція збережеться, кількість зареєстрованих випадків може стати рекордною.