04.09.2026 Наш вибір Українці в Європі

Антиукраїнські настрої в Польщі: що показує статистика і чи варто їхати

·1215 слівредакція
Антиукраїнські настрої в Польщі: що показує статистика і чи варто їхати

У Польщі зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті проти українців: за пів року зафіксовано 180 заяв — на 30% більше, ніж торік. Розповідаємо, що відбувається та як на це реагують у Європі.

У польських школах, таксі та на вулицях дедалі частіше лунають антиукраїнські вигуки. Українці, які приїхали після 2022 року, розповідають про агресію через рідну мову. Одна з матерів, що втекла з Маріуполя, каже: у школі син почув від однолітків «Ти українець, твого тата вб'ють». Інша жінка згадує, як таксист погрожував висадити її з подругою, якщо вони не перейдуть на польську.

Офіційна статистика підтверджує тенденцію. За даними Головної комендатури поліції Польщі, у першому півріччі 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті — це приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість інцидентів, пов'язаних із публічними образами за національною ознакою, також зросла: 126 випадків за пів року проти 193 за весь попередній рік.

Серед резонансних випадків — напад підлітків у Варшаві 7 травня на компанію з чотирма українцями. 16-річний Артем з Авдіївки отримав тріщину черепа та перелом носа. У Вроцлаві 4 липня побили 19-річного Володимира, який розмовляв українською по телефону. У Легниці 26-річна жінка вдарила 13-річну дівчину за розмову українською, пояснивши: «Бо ви з України». 26 липня у Вроцлаві постраждала пара, якій зробили зауваження за акцент у магазині. А 14 серпня в Бидгощі напали на двох дітей — цей випадок публічно засудив прем'єр-міністр Дональд Туск.

Опитування CBOS показує: головні претензії поляків не пов'язані з власним досвідом. 45,4% респондентів назвали причиною погіршення ставлення суперечки щодо Волинської трагедії, 36,4% — соціальні виплати українцям. Лише 17,8% послалися на особистий негативний досвід. Дослідження «Ми не дома» виявило нарікання на «привілеї» українців у лікарнях чи «недостатню бідність» — попри те, що багато хто працює та сплачує податки.

Польська журналістка Іза Хруслінська наголошує: суспільство в Польщі поляризоване, і відповідальність за зростання агресії лежить на політиках, які переймають антиукраїнські наративи. Водночас значна частина поляків продовжує допомагати Україні. Вона не радить українцям тікати з Польщі, але закликає стежити за ситуацією. Окремим чинником, що підживлює настрої, лишається російська пропаганда.

Читайте також