Податкова отримує дані про закордонні рахунки українців: як працює CRS

Автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та іншими країнами за стандартом CRS триває третій рік. Дані про закордонні рахунки українців надходять до Податкової служби щороку і без окремих запитів. Нині угоду про обмін підписала 121 юрисдикція, а минулого року Україна фактично провела двосторонній обмін із 71 країною.

Юридичною основою механізму є Багатостороння угода компетентних органів MCAA CRS від 29 жовтня 2014 року, до якої кожна юрисдикція приєднується окремо. Податковий юрист Вадим Оксентюк пояснює: банки, брокери, страхові компанії та окремі інвестиційні фонди визначають податкове резидентство власників рахунків, збирають визначений пакет даних і щороку надсилають його своїй податковій. Та, своєю чергою, автоматично пересилає інформацію податковим органам країн, резидентами яких є власники рахунків.

За словами юриста, типовою підставою для перевірки стає розбіжність між сумою на рахунку та офіційними доходами. Він наводить приклад: на закордонному рахунку 500 тисяч доларів, а офіційний дохід за п'ять років — лише 500 тисяч гривень. Податкова бачить обидві цифри одночасно, і саме такі невідповідності привертають увагу.

Хронологія обміну виглядає так. У 2024 році перший обмін завершився 30 вересня: звітний період охоплював друге півріччя 2023 року, а розкриття стосувалося переважно рахунків фізосіб із високою вартістю та нових рахунків, відкритих після 1 липня 2023 року. У 2025 році коло розширилося на рахунки фізосіб із низькою вартістю — до 1 млн доларів — та на рахунки організацій із залишком понад 250 тисяч доларів. У 2026 році до обміну даними з Україною вперше долучається Швейцарія: передача відбудеться восени за весь 2025 податковий рік.

Обмін передає не лише факт наявності рахунку, а й конкретний набір відомостей. До нього входять ідентифікаційні дані власника — прізвище, ім'я, адреса, дата й місце народження, податковий номер у юрисдикції резидентства; дані про контролюючих осіб для рахунків юридичних осіб, тобто кінцевих бенефіціарних власників; номер рахунку, назва та ідентифікатор фінансової установи; залишок або вартість рахунку на кінець звітного року; суми відсотків, дивідендів та інших нарахованих доходів; валова виручка від продажу фінансових активів.

Окремий канал перевірки — запит щодо конкретної особи, врегульований пунктом 73.6 Податкового кодексу. На відміну від автоматичного обміну, його застосовують вибірково: коли потрібна інформація про конкретну особу чи операцію, коли юрисдикція не бере участі в автоматичному обміні з Україною або коли в отриманих даних CRS є розбіжності, які неможливо усунути наявною інформацією.

Важливо, що автоматичний обмін прив'язаний не до громадянства, а до податкового резидентства. Тобто ті, хто вважає себе фактично нерезидентом, але юридично не оформив цей статус, можуть потрапити під розкриття даних як українські резиденти.