Литва готує передачу обладнання зі старих електростанцій Україні — заступник міністра Вайтєкунас

Заступник міністра закордонних справ Литви Кріступас Вайтєкунас у першому візиті до України на посаді відвідав Київ і Суми. Він розповів про підготовку до зими, заморожені російські активи та пріоритети литовського головування в ЄС у 2027 році.
Заступник міністра закордонних справ Литви Кріступас Вайтєкунас розпочав новий політичний сезон із поїздки до України — це його перший візит на цій посаді. Окрім Києва, дипломат побував у Сумах, де відкрили укриття для школи, збудоване за участі Литви. За його словами, Суми цікаві тим, що це велике прифронтове місто, розташоване близько до російського кордону, — подібно до Вільнюса, який відділяють від білоруського кордону менш ніж 30 кілометрів.
У програмі візиту — зустрічі з працівниками посольства, представниками Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони України, а також із неурядовими організаціями та військовою адміністрацією Сум. Дипломат також відвідав компанії оборонного сектору, які виробляють дрони.
Україна належить до регіону, за який відповідає Вайтєкунас. За його словами, через обмеженість ресурсів литовське МЗС групує країни в напрямки, і його департамент охоплює, крім України, Молдову, Азербайджан, Узбекистан, а також Білорусь і Росію.
Підготовка до зими
За словами заступника міністра, досвід минулого опалювального сезону дозволяє краще розуміти, які саме складові енергетичної інфраструктури потрібні Україні та як їх адаптувати. Він нагадав, що торік уночі температура сягала –20°, а заклади в Києві живилися від генераторів, які не є довгостроковим рішенням. Цього року, за його словами, підтримка буде ефективнішою, зокрема йдеться про можливу передачу окремих компонентів зі старих литовських електростанцій та трансформаторів.
Дипломат зауважив, що в Україні готуються до зими, зводячи захист навколо трансформаторів і електростанцій.
Заморожені активи та санкції
Вайтєкунас нагадав, що міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс пропонував використати для допомоги Україні заморожені російські активи. За його словами, Європа досі не змогла задіяти ці кошти, що зберігаються в бельгійській установі Euroclear: не знайдено гарантій політичної та фінансової безпеки для Бельгії. Нинішній механізм працює, але його буде недостатньо для підтримки України найближчим часом.
«Агресор повинен платити. Якщо ви тримаєте гроші агресора, ви можете і повинні їх використовувати», — сказав дипломат, зазначивши, що точний механізм ще обговорюють, зокрема ідею переміщення коштів, наприклад, до Європейської комісії. За його словами, питання залишиться на столі переговорів у Брюсселі, адже підтримку України потрібно буде забезпечувати у 2027 році й далі.
Щодо обходу санкцій Вайтєкунас зазначив, що проти Росії вже діє багато обмежень, і головне завдання — зробити так, щоб вони працювали. За його словами, з деякими країнами, що належать до його зони відповідальності, потрібно говорити саме про ухиляння від санкцій. Він також висловився за розширення обмежень на банки, криптобізнес та інфраструктуру, яку використовує Росія, і за підвищення вартості, складності та ризиків для контрабандистів.
Євроінтеграція України
Заступник міністра зазначив, що відкриття переговорних кластерів мало бути процесом, заснованим на заслугах, і Україна зробила необхідне, однак процес став радше політичним, ніж технократичним. За його словами, Україні варто посилити дипломатичні зусилля з країнами, які блокують відкриття решти кластерів, і Литва робитиме те саме. Він нагадав, що Литва головуватиме в ЄС у першій половині 2027 року, коли її дипломатичні зусилля матимуть більшу вагу.
Скептикам євроінтеграції України дипломат радить пояснювати економічні переваги: сильний сільськогосподарський сектор, потужна промислова база та оборонна промисловість, яка, за його оцінкою, ймовірно, нині є провідною в Європі. За його словами, розширення дасть споживачам нижчі ціни та ширший вибір, а також відкриє великий ринок українців, які працюють, виробляють і споживають. Політичне сприйняття розширення потребує додаткових пояснень, визнає він, додаючи, що в Литві більшість суспільства налаштована оптимістично.
Гібридні загрози та оборонний бюджет
За словами Вайтєкунаса, Литва вже стикалася з гібридними атаками, зокрема із запуском метеозондів у напрямку аеропортів. Вільнюський аеропорт розташований близько до білоруського кордону, тож є легкою мішенню, а перехоплювати такі об'єкти складно, адже вони летять високо й швидко, а запуск майже нічого не коштує.
Дипломат наголосив, що Литва має рекордний оборонний бюджет — понад 5% ВВП, частина коштів іде на протиповітряну оборону, яку будують майже з нуля. Він закликав посадовців усіх литовських міністерств, а не лише оборонного, приїжджати в Україну й переймати досвід безпосередньо.
Про США
Відповідаючи на запитання про заяву президента США Джорджа Буша 2002 року, що ворог Литви отримає ворогів у Сполучених Штатах, Вайтєкунас сказав, що вірить у ці слова й сьогодні. Він визнав, що підходи Вашингтона до безпеки, бізнесу, економіки та технологій переглядаються, і це різкий поворот. Водночас, на його думку, найбазовіші цінності кардинально не зміняться, а Європа та США залишаться союзниками, навіть якщо економічна співпраця скоригується.




