Диверсії РФ у Європі: Польща закликає посилити тиск на Путіна

У Європі фіксують нову хвилю російських диверсійних операцій, які ставлять перед урядами країн ЄС питання про адекватну відповідь Москві. Атаки, що лишаються нижче порогу відкритого військового конфлікту, спрямовані на дестабілізацію та підрив підтримки України.

За останній місяць у німецькому аеропорту Лейпцига поруч із українським вантажним літаком виявили дрон із вибухівкою. У Польщі зафіксовано інциденти, які кваліфікують як саботаж, а на об’єктах оборонної промисловості Європи, що працюють на потреби України, сталися кілька нез’ясованих вибухів та пожеж.

Характерною рисою цих операцій є складнощі з прямим приписуванням їх Росії. Російські спецслужби дедалі частіше відмовляються від використання професійних агентів, яких відправляють до Європи. Натомість виконавців вербують дистанційно, зокрема через Telegram-канали, а оплату здійснюють криптовалютою за окремі завдання. Такий підхід дозволяє російським кураторам залишатися в безпеці на території РФ.

Реакція Німеччини на інцидент у Лейпцигу була стриманою, що відображає загальну дилему Європи: які заходи можна застосувати, окрім санкцій і дипломатичних висилок, не ризикуючи прямим військовим зіткненням.

Одним із напрямів, де Європа демонструє конкретні дії, є затримання суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом». Цього тижня Норвегія на запит України затримала російське судно в арктичному архіпелазі Шпіцберген.

Однак критики вважають такі заходи недостатніми. Найбільш рішучу позицію займають Польща та країни Балтії, які закликають західноєвропейських партнерів до жорсткішої лінії. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив, що гібридна війна — це не лише кібератаки, а й диверсійні групи, підпали та спроби підриву потягів. Він закликав переконати Путіна, що такі дії не залишаться безкарними.

Сікорський також іронічно визнав обмеженість європейського арсеналу відповідей, зазначивши, що у відповідь на російські підпали та спроби підриву потягів Польща закривала російські консульства, але такі заходи мають межу.

Окремо експерти вказують на ризик подальшої ескалації: деякі європейські чиновники побоюються обмеженого захоплення Росією територій у країнах Балтії, що може поставити НАТО перед складним вибором реакції.