21.08.2026 Наш вибір Українці в Європі

Голос діаспори: чи почує Європа українців за кордоном

·939 слівредакція
Голос діаспори: чи почує Європа українців за кордоном

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав українську діаспору активізувати тиск на європейські уряди для посилення підтримки України. Водночас експерти вказують на відсутність системної роботи держави з громадами за кордоном.

Після чергових масованих обстрілів України очільник МЗС Андрій Сибіга звернувся до міжнародної спільноти із закликом вжити негайних заходів для посилення тиску на Росію. У своєму повідомленні він окремо звернувся до українців за кордоном, закликавши Світовий конгрес українців та громади в ключових столицях "підняти свій голос". Це звернення пролунало на тлі обіцянок Єврокомісії посилити протиракетну оборону України та анонсованого восени наймасштабнішого пакета санкцій проти Росії.

Водночас ситуація з наданням систем протиракетної оборони залишається складною. Якщо від США Україна вже отримала відмову, то окремі європейські партнери, зокрема Польща, перетворили питання передачі перехоплювачів на внутрішньополітичну гру. Незважаючи на заяви польського Міноборони про можливу передачу ракет для Patriot, серед місцевих політиків лунає невдоволення через "моральний шантаж" з боку Києва. Подібною є ситуація з літаками МіГ-29, які Україна просить уже давно, але щоразу отримує нові відмови — від обміну на дронові технології до заяви про поганий технічний стан літаків.

Заклик Сибіги до діаспори викликає питання щодо ефективності роботи української влади з громадами за кордоном. За межами України перебуває майже 5,5 мільйона українців, однак ця чисельна спільнота рідко стає потужною силою для тиску на місцевий політикум. Винятком є хіба що марші на захист українців у Польщі після нападів на наших співгромадян. Акції на підтримку України, як-от кампанія Strichka "Мирне небо — спільна відповідальність" у Німеччині, Чехії та Словенії, відбуваються, але вони не є масовими.

Окремою проблемою є відсутність державної інституції, яка б координувала роботу з діаспорою. Ідея створення Міністерства національної єдності, анонсована президентом у серпні 2024 року, провалилася: відомство проіснувало менше року, його очільник Олексій Чернишов став фігурантом антикорупційних справ, а саме міністерство розформували. Питання єдності передали до Міністерства соціальної політики, хоча, на думку експертів, цим мало б займатися МЗС.

Для українців за кордоном це означає, що заклики з Києва виходити на мітинги не підкріплені організаційною та фінансовою підтримкою. Крім того, внутрішні скандали, зокрема звільнення міністра оборони та чергові антикорупційні викриття в Офісі президента, підривають довіру до влади та зменшують мотивацію діаспори активно виступати на підтримку України. Тож навіть правильний заклик може не знайти того відгуку, на який розраховує українське керівництво.

Читайте також