Калінінград як важіль: чому в НАТО заговорили про тиск на російський анклав

Пропозиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо Калінінградської області вирізняється серед його заяв про можливе протистояння з Росією. Йдеться не про прямий наступ, а про суттєве нарощування військової присутності НАТО поблизу російського анклаву.

Військовий Збройних сил України Олександр Мусієнко зауважив, що Сікорський добре відчуває ситуацію і розуміє не лише те, що варто сказати, а й те, що потрібно зробити. На його думку, Альянсу слід максимально зосередити сили в цьому районі.

Такий підхід дав би НАТО змогу діяти жорсткіше, не розкриваючи Москві заздалегідь подальших кроків. У Калінінграді немає великого російського угруповання, тому посилення сил Альянсу поруч створило б для Кремля додаткову невизначеність.

«Не потрібно говорити: "Ми нападемо". Треба створити умови стратегічної невизначеності. Це було б дуже добре, тому що НАТО продемонструвало б рішучість», — наголосив Мусієнко.

Російська пропаганда постійно твердить про нібито підготовку НАТО до нападу, проте Захід майже не використовує цю риторику для тиску у відповідь. Концентрація військ і масштабні маневри біля російських кордонів могли б показати, наскільки Кремль насправді готовий реагувати на загрозу, про яку сам регулярно говорить.

«Путіна треба перевірити. Провести десь біля кордонів Росії маневри, зокрема достатньо провокативні, показати концентрацію військ і подивитися на реакцію: чи перекине він туди свої сили», — пояснив військовий.

Така перевірка дала б змогу з'ясувати, чи справді Кремль готовий змінювати розподіл сил у відповідь на реальне посилення НАТО поблизу своїх кордонів. Водночас, за оцінкою Мусієнка, навіть помітне нарощування сил Альянсу біля Калінінграда навряд чи змусило б Москву перекидати туди значну кількість військ з українського фронту.

«Я думаю, відсотків на 70 – 80, що він війська в Калінінград перекидати не буде. Він продовжуватиме воювати в Україні. Те саме стосується Білорусі: чи перекине він туди велику кількість з'єднань, щоб загрожувати Литві й Латвії? Навряд чи, але це треба перевірити», — сказав він.

На думку Мусієнка, Польща та Литва могли б посилити тиск навколо російського анклаву так, щоб Москва була змушена враховувати навіть несприятливі для себе сценарії. Така риторика, вважає військовий, зараз потрібна Європі не менше, ніж реальне нарощування сил біля російських кордонів.

«Якщо ми вже граємо в ескалацію, то потрібно грати досить рішуче, потужно і серйозно, щоб противник зрозумів: ми не блефуємо і не жартуємо. Ось цього подекуди не вистачає НАТО та Європі», — наголосив Мусієнко.

Водночас заяви про те, що Польща чи НАТО гарантовано й швидко перемогли б Росію, залишаються умовними. Україна вже спростувала чимало прогнозів, які звучали на початку повномасштабного вторгнення, а умови потенційної війни Росії з Польщею були б зовсім іншими. Уточнюючи слова Сікорського, Мусієнко зазначив, що йшлося про можливості НАТО як Альянсу, а не лише самої Польщі.