У Кремлі пригрозили Польщі «знищенням за два-три дні»: що це означає для України

Помічник президента РФ Микола Патрушев в інтерв'ю російському виданню заявив, що якщо Польща вступить у військові дії проти Росії, Москва застосує «весь арсенал наявних у неї сил і коштів», і польська державність «припинить своє існування за два-три дні».

За словами Патрушева, очільник польського МЗС Радослав Сікорський, говорячи про військову перевагу республіки, «явно дилетантськи» оцінює можливості Росії. Він також твердить, що російські збройні сили у війні проти України «аж ніяк не використовують весь свій потенціал». Крім цього, помічник Путіна звинуватив польського міністра у «русофобському угарі» та «небажанні забезпечити мирне існування Польщі».

Цій заяві передували слова Сікорського про те, що поляки та їхні союзники здатні швидко розгромити російську армію в разі її нападу. Він посилався на значну перевагу Євросоюзу в авіації, а також зазначав, що сукупні оборонні витрати країн Балтії та Північної Європи вже перевищують військовий бюджет РФ. У відповідь представниця МЗС РФ Марія Захарова назвала заяву Сікорського «русофобією головного мозку».

Для України цей обмін заявами має цілком практичний вимір. По-перше, він засвідчує, що Москва й надалі будує свою риторику навколо готовності застосувати «весь арсенал» — формулювання, яке в російському офіційному дискурсі традиційно охоплює і ядерний складник. По-друге, Кремль прямо визнає, що не кинув у війну проти України всі наявні ресурси, — це аргумент і для українських, і для європейських оцінок подальших ризиків.

Погрози на адресу Варшави також вписуються в ширшу лінію тиску на країни ЄС і НАТО, які межують з Україною і є ключовими логістичними та політичними партнерами Києва. Польща залишається одним із головних хабів для військової допомоги Україні, тож заяви такого рівня варто читати не лише як пропагандистський випад, а і як спробу вплинути на рішучість європейських столиць.

Практичних рішень чи нових санкційних механізмів у цих заявах немає — це риторика, а не кроки. Але вона показова: замість деескалації Кремль обирає мову ультиматумів, тоді як європейські партнери України нарощують оборонні бюджети й посилюють східний фланг НАТО. Саме від стійкості цієї лінії залежить, чи залишаться такі погрози лише словами.