Кваснєвський: Україна вже назавжди увійшла до європейської свідомості

Колишній президент Польщі Александер Кваснєвський, який відігравав помітну роль у зміцненні українсько-польських відносин і був одним із медіаторів під час Помаранчевої революції, а згодом працював у місії Кокса — Кваснєвського, поділився поглядами на 35 років незалежності України, перспективи завершення війни та інтеграцію Києва до ЄС і НАТО.

На його думку, найбільший здобуток України за ці роки — те, що вона є незалежною і захищає свою незалежність перед значно сильнішим агресором. «Сьогодні український народ набагато більше усвідомлює свою ідентичність, культуру, коріння, ніж будь-коли раніше», — сказав він, додавши, що значною мірою це заслуга Путіна, який прискорив і посилив вибух української ідентичності.

Кваснєвський наголосив, що Україна вже однозначно обрала західний шлях розвитку — демократію, вільний ринок і захист фундаментальних цінностей. Він також відзначив стійкість українського суспільства й держави навіть у надзвичайно складних умовах війни, зокрема винахідливість у виробництві дронів і нових видів озброєнь.

Серед поразок він назвав брак міжпартійного порозуміння щодо стратегічних цілей, чого свого часу досягла Польща у питаннях НАТО та ЄС. Також, на його думку, частину складних реформ — правосуддя, боротьбу з корупцією, соціальний захист — можна було провести ефективніше. Водночас він підсумував, що за 35 років Україна досягла величезного прогресу.

Говорячи про Росію, Кваснєвський оцінив політичну стійкість її системи як високу, економічну — як середню, а психологічну — як найцікавішу. За його словами, Путін за 26 років правління надзвичайно консолідував владу і має сильнішу позицію, ніж свого часу Сталін. Водночас головною вразливістю Росії він назвав питання, як довго суспільство буде готове приймати погіршення економічної ситуації, жертви та пряму загрозу.

Кваснєвський не вірить, що навіть підписана мирна угода означатиме кінець гібридної війни. Він переконаний: Путін прагне мати всю Україну у своїй сфері впливу, і цього світогляду не змінить. «Терором можна підкорити частину території, але не всю країну», — сказав він, додавши, що Путін зіткнувся з українською свідомістю, яку сам і створив.

За оцінкою експрезидента, повномасштабна війна триватиме роки, а конфлікт — покоління. Він наголосив, що проблема «вбитих братів і сестер» залишатиметься важким питанням в українсько-російських відносинах, адже таке легко не пробачають.

Політично ситуація, за його словами, може змінитися: під впливом американського тиску або через розрахунки самого Путіна можливий формат перемир'я із зупинкою бойових дій на нинішній лінії фронту. Але такий сценарій він вважає ризикованим для України, бо перемир'я дасть Путіну час для підготовки нових сил, зокрема північнокорейських, а світ може вирішити, що потреба у фінансуванні України вже не така нагальна.

Щодо євроінтеграції Кваснєвський зауважив, що чіткої перспективи ніхто окреслити не може, адже в ЄС важко говорити про дати. Найважливіше, на його думку, — зберегти в Євросоюзі переконання, що Україна потрібна. За його словами, на експертному рівні вже треба працювати над складними питаннями у відносинах Києва з Брюсселем, серед яких сільське господарство та сфера послуг, особливо транспортні перевезення.

Головною проблемою у фіналі він назвав не технічні питання, а перехід від воєнного часу до зрілої демократії. Кваснєвський припустив, що після завершення війни значущою силою може стати партія чи рух ветеранів, які не мають великого досвіду демократичного функціонування.

Щодо НАТО він визнав, що його особиста думка сьогодні не реалістична, але вважає, що питання членства України в Альянсі мало б бути на столі. За його словами, Україна вже глибоко інтегрована у співпрацю з НАТО, а західні сили повинні аналізувати український досвід ведення сучасної війни. Водночас він зауважив, що поки президентом США є Дональд Трамп, це залишається малореальним.

Окремо Кваснєвський торкнувся українсько-польських відносин, наголосивши, що країни є і будуть стратегічними партнерами. Він закликав більше говорити про позитиви, уникати демонстративних жестів і знайти новий засновницький міф для відносин, згадавши визнання Польщею незалежності України 1991 року, підтримку у складні моменти та допомогу біженцям.

Коментуючи роль президента Кароля Навроцького, він зазначив, що його пасивність у деяких питаннях, пов'язаних з Україною, не вигідна Польщі, і припустив, що Навроцькому потрібно вийти зі старої ролі голови Інституту нацпам'яті. Про прем'єра Дональда Туска Кваснєвський сказав, що не має сумнівів щодо його проукраїнської налаштованості та що той не має жодних ілюзій щодо Путіна.

Підсумовуючи, він наголосив: «Україна буде постійним елементом нової європейської архітектури», і закликав не сприймати її як тимчасове чи сезонне явище.