Лавров пригрозив Європі "дуже короткою" війною у разі нападу на РФ

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із черговою заявою на адресу Європи. За його словами, якщо європейські країни нападуть на Російську Федерацію, конфлікт матиме "зовсім інший" характер і завершиться "дуже коротко". Про це повідомляють російські медіа.

Лавров наголосив, що Росія не має жодного інтересу в тому, щоб воювати з Європою, і що нападати на неї не збирається. Водночас він зазначив, що в європейських столицях щодня лунають розмови про підготовку до війни проти Росії, і саме в разі нападу з боку Європи, за його словами, ситуація буде принципово іншою.

"Якщо Європа, яка щодня говорить про підготовку до війни проти Росії, нападе на Російську Федерацію, то це буде вже зовсім інша війна, і вона буде дуже короткою", — сказав російський міністр. Він також висловив сподівання, що це застереження буде почуте в європейських столицях і в тих структурах, які намагаються виступати від імені єдиної Європи.

Ця заява прозвучала на тлі активного обговорення в Європі питань оборони та стримування Росії. Так, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто раніше заявляв, що лише наївні люди можуть вважати, ніби Росія зупиниться на Україні. Він звертав увагу на мобілізацію 400 тисяч військовослужбовців і нарощування російського військового потенціалу, закликаючи Європу посилювати власні спроможності для стримування та оборони.

Окремо глава МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав провести "агресивні військові навчання" поблизу Калінінграда, де, за його оцінкою, російських військ зараз "практично немає". На його думку, це змусило б Путіна сумніватися в подальших кроках Європи і перекинути частину сил з України.

У відповідь помічник президента РФ Микола Патрушев заявив, що Польща нібито зникне за "два-три дні" в разі війни з Росією, звинувативши Сікорського в неправильній оцінці російського військового потенціалу. Водночас він повторив традиційну для російської влади тезу про те, що Москва не становить загрози для європейських країн.

Для України ці заяви мають подвійне значення. З одного боку, вони вписуються в ширшу картину дискусії в Європі про те, як стримувати Росію та нарощувати оборонні спроможності. З іншого — риторика про "коротку війну" та взаємні погрози на адресу європейських країн є частиною тиску, який Москва чинить на союзників Києва, намагаючись вплинути на їхню готовність підтримувати Україну. Для української сторони важливим залишається те, наскільки ці заяви вплинуть на практичні рішення європейських урядів щодо оборонних бюджетів, навчань і військової допомоги.