Обстріли зупиняють пункти пропуску: як перевізникам виїхати з України

Про те, які напрямки нині найважчі для міжнародних перевезень і як логістика пристосовується до цих умов, розповів віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін.

За його словами, найбільше проблем виникає на молдовському напрямку: через обстріли два пункти пропуску вимикалися з роботи на добу. Непростою залишається ситуація і на кордоні з Румунією, зокрема в Орлівці.

«Там, на жаль, ми декілька років час від часу маємо таку історію: і прильоти, і відповідно, останнім часом майже дві доби не працював цей пункт пропуску», — зазначив Балін.

Транспорт на цьому КПП або довго чекає, поки мине загроза російських атак, або змушений швидко переорієнтовуватися на інший маршрут.

Найбільш завантаженою ділянкою залишається польський кордон — на нього припадає близько половини спроможності всіх міжнародних автомобільних пунктів пропуску України. Системних збоїв там не фіксували, однак нещодавній обстріл поблизу Ягодина теж змусив призупинити роботу одного з переходів.

Аби захистити перевізників, пасажирів і вантажі, митники та прикордонники опрацьовують перенесення контрольних процедур на територію сусідніх держав.

«Я знаю, що з Молдовою зараз ситуація рухається. У нас декілька пунктів працюють на території Польщі. Наприклад, Устилуг–Зосин — фактично пункт пропуску знаходиться на польській території. Відповідно, ризик того, що там буде обстріл, значно менший».

Для розвантаження західного напрямку, за словами Баліна, важливо відкрити пункти «Нижанковичі» та «Грушів» — принаймні для порожнього транспорту. Це відповідає й інтересам польської сторони, адже її перевізники повертаються з України без вантажу.

Окрема проблема — оформлення всередині країни. Через загрозу обстрілів внутрішніх митниць, зокрема в Київській області, асоціація пропонує розмитнювати більше вантажівок безпосередньо на переходах або на митницях, розташованих ближче до західного кордону.

Тим часом Польща облаштовує кордон з Україною «електронною стіною» — понад 112 км розумних систем моніторингу та датчиків руху, які доповнять фізичні загородження. Роботи охоплять 69 км у зоні Надбужанського відділу та 43 км у зоні Бещадського відділу Прикордонної служби.

Паралельно за фінансової підтримки ЄС Польща модернізує спостереження на кордонах із Білоруссю та Росією: там з'являться вежі з оптико-електронним обладнанням і системи виявлення безпілотників.

Водночас, як зауважила представниця Прикордонної служби Віолета Горжковська, через вето президента Польщі Кароля Навроцького на закон щодо коштів програми SAFE відомство не змогло провести заплановані закупівлі на 3 млрд злотих, серед яких були кулемети та броньовані автомобілі.