Опитування: повернутися в Україну планують 51% біженців у Польщі

Такі дані наводить дослідницька організація Rating Group за підсумками опитування українських біженців у Польщі щодо їхнього проживання за кордоном.

Не планують повертатися 26% опитаних, ще 23% не мають визначеної відповіді. Серед чинників, які сприяли б ухваленню рішення про повернення, безпеку та стабільність назвали 71% респондентів. Розвиток економіки важливий для 36%, перспективи працевлаштування — для 26%, відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів — для 21%. Розвиток соціальної інфраструктури та можливість впливати на суспільні зміни відзначили по 12% опитаних, участь у відбудові країни та погіршення умов життя за кордоном — по 11%.

Соціологи фіксують доволі високий рівень мовної інтеграції біженців. Польською на середньому чи високому рівні володіють 60% респондентів, базовий рівень мають 26%, початковий — 12%. Зовсім не знають польської лише 2%. Своїм рівнем соціальної адаптації задоволені 57% опитаних, незадоволені — 37%.

Попри це, життя за кордоном супроводжується низкою проблем. Найчастіше біженців турбує негативний вплив засобів масової інформації — про це заявили 45%. Проблеми психічного здоров'я відзначили 29%, складний доступ до якісних медичних послуг — 28%, загальні проблеми зі здоров'ям — 24%, брак можливостей для самореалізації — 23%. Недостатня соціальна адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі непокоять по 22%, фізична безпека — 21%. Високе навантаження та брак грошей назвали по 19%, труднощі з працевлаштуванням або втрату актуальності професії — 17%, втрату чи руйнування житла через війну — 14%, складнощі з вибором майбутньої професії — 12%.

Психологічний стан також залишається помітною проблемою. Надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися, часто або дуже часто відчували 26% опитаних, ще 31% переживали такі стани інколи, а 40% стикалися з ними рідко або ніколи.

Ставлення самих біженців до місцевого населення переважно нейтральне (44%) або тепле (50%). Ставлення поляків до себе вони сприймають стриманіше: 30% називають його теплим, 46% — нейтральним, 22% — холодним.

Найближче коло спілкування у 45% складається здебільшого з українців, у 34% — одночасно з українців і місцевих жителів. Переважно з поляками спілкуються лише 8%, а 13% заявили, що взагалі не мають кола спілкування.

Упродовж останніх 12 місяців 31% опитаних стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність, 22% — зазнали упередженого ставлення через використання української мови. Про негативне ставлення через російську мову повідомили 6%, через вік — 5%, через стать — 3%. Водночас 49% респондентів не стикалися з дискримінацією за жодною з перелічених ознак.

Найвище біженці оцінюють доступність якісного дозвілля у Польщі: позитивні оцінки — 57%, негативні — 10%. Можливість комфортно жити добре оцінюють 41%, погано — 14%. Доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно сприймають 39%, негативно — 5%, проте 37% не змогли її оцінити. Можливості для відкриття власної справи отримали 29% позитивних і 13% негативних оцінок, 32% не визначилися. Перспективи досягти успіху позитивно оцінюють 29%, негативно — 20%. Доступність вищої освіти добре оцінюють 28%, погано — 9%, а 40% не змогли відповісти.

В оцінках захисту прав і свобод позитивні та негативні настрої майже зрівнялися — 27% проти 28%. Схожа картина щодо роботи з достатнім рівнем оплати — 26% позитивних оцінок проти 27% негативних. Доступність якісної медицини добре оцінюють 26%, погано — 32%, оренди житла — відповідно 25% і 28%. Соціальну підтримку позитивно оцінює 20%, негативно — 29%, а 27% не мають визначеної думки. Найскладнішою залишається купівля власного житла: лише 16% оцінюють її доступність позитивно, тоді як 44% — негативно.

Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% опитаних, не хотіли б — 43%. Серед тих, хто хоче жити за кордоном, 40% обирають Польщу, 17% — іншу європейську країну, 6% — державу за межами Європи, а 37% не змогли назвати країну.

Найбажанішою допомогою для полегшення життя у Польщі респонденти назвали отримання польського громадянства — 35%. Курси польської мови потрібні 17%, визнання українських дипломів — 16%, фінансова підтримка — 14%, допомога із соціальною адаптацією — 13%, доступ до медицини — 12%, психологічна допомога — 11%. Допомоги у працевлаштуванні потребують 9%, безкоштовного навчання та сприяння в пошуку житла — по 6%.

Можливість отримання польського громадянства розглядають 34% біженців, включно з тими, хто вже подав документи. Не планують цього 46%, ще 20% не визначилися.

Роботу у Польщі мають 73% українських біженців. Серед працевлаштованих 87% працюють безпосередньо в Польщі, 4% — в Україні, 5% — у кількох країнах. Житло орендує 81% біженців, власне помешкання мають лише 7%. Для 3% житло забезпечує роботодавець, по 2% живуть у польських родинах або в українських друзів і знайомих, 1% користується соціальним житлом.

"Матеріальне становище українських біженців протягом останнього року частіше покращувалося, ніж погіршувалося. Про позитивні зміни повідомили 36%, про негативні — 20%, ще 41% не відчули змін. У майбутнє респонденти дивляться дещо оптимістичніше: покращення протягом наступного року очікують 38%, погіршення — 12%, незмінної ситуації — 31%. Ще 20% не змогли спрогнозувати свій матеріальний стан", — зазначають соціологи.

Rating Group — одна з найбільших дослідницьких інституцій України, що працює на ринку з 2008 року. До групи входять Соціологічна група Рейтинг, дослідницька лабораторія Rating Lab, платформа Rating Online та Rating CATI Center.