Польща: спадкоємці князя Любомирського судяться за українські картини

До окружного суду в Слупську надійшла заява від представника спадкоємця князя Любомирського. Позивач вимагає накласти заборону на повернення двох картин до України на час розгляду справи. Інтереси нащадка представляє адвокат Мацей Обрембський.

Суперечка точиться навколо полотен з колишньої колекції Любомирських: «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття та «Портрет юнака» Алоїзія Рейхана 1850 року. Їхня загальна вартість, за оцінками, становить 150 тисяч злотих (понад 1,7 мільйона гривень). Нині ці твори мистецтва експонуються на виставці «Прикордоння Європи — зі скарбниці Львівського історичного музею» в Музеї Центрального Помор'я в Слупську.

Мета позивачів — домогтися, щоб картини залишилися на території сучасної Польщі. Ідеальним варіантом вони вважають передачу полотен під опіку польської установи, зокрема Музею князів Любомирських, який створюється у Вроцлаві.

Адвокат Обрембський критикує дії суду: замість тижневого строку для негайного блокування вивезення картин, музею дали 14 днів на відповідь. Він нагадує про прецедент 2024 року, коли через зволікання суду у Варшаві полотна з виставки «Геній Львова» встигли терміново повернути в Україну. На думку адвоката, суди діють за неофіційними вказівками Міністерства культури та національної спадщини Польщі, яке прагне уникнути дипломатичного скандалу з Україною.

У міністерстві цю інформацію спростовують. Речник відомства Пйотр Єнджейовський наголосив, що питання власності вирішуються виключно в судовому порядку, а організатори виставок мають самостійно звертатися за правовим захистом для експонатів.

Як зазначають джерела, проблеми можна було б уникнути, якби польські музеї заздалегідь звернулися до Мінкульту з проханням надати експонатам статус «музейного імунітету». Цей правовий механізм захищає іноземні твори мистецтва на тимчасових виставках від арешту чи конфіскації. Однак ні Королівський замок у Варшаві, ні музей у Слупську таких заяв не подавали.

Для України ця справа має принципове значення: задоволення позову може створити прецедент, який ускладнить повернення культурних цінностей, евакуйованих за кордон через війну. Крім того, це може негативно позначитися на українсько-польських відносинах, адже польська держава, за даними джерел, все одно зобов'язана повернути колекцію до Львова.