У Польщі назвали 10 схем обману під час працевлаштування: на що зважати українцям

Наприкінці 2025 року в Польщі діяло понад 8,2 тисячі агенцій, які займаються пошуком роботи. Через високу конкуренцію деякі компанії заманюють кандидатів якомога привабливішими умовами, але заявлена у вакансії ставка не завжди дорівнює тій сумі, яку людина отримає на руки. Фахівці міжнародної кадрової компанії виокремили десять основних способів, унаслідок яких працівник втрачає частину заробітку або стикається з труднощами щодо легальності свого перебування і роботи.

Перша група ризиків пов'язана з оформленням. Роботодавець може нараховувати офіційно лише частину зарплати, а решту обіцяти виплачувати готівкою — і саме цю неофіційну частину згодом можуть не виплатити взагалі. Окремо виникають проблеми під час перевірки документів: польські органи бачать інформацію про реєстрацію працівника в ZUS (Управління соціального страхування) та сплату внесків, тож якщо офіційні дані не збігаються з реальною роботою людини, це може викликати додаткові питання щодо легальності її працевлаштування.

Друга схема — відсутність реєстрації в ZUS. Працівникові кажуть, що його зареєструють пізніше або що перший місяць можна пропрацювати без внесків. Про проблему людина часом дізнається лише після хвороби, перевірки страхування або в особистому кабінеті ZUS.

Третя — підроблені медичні документи. Замість проходження медогляду можуть запропонувати отримати потрібну довідку в інший спосіб. Для іноземця це загрожує серйозними наслідками: якщо підроблений документ використають для працевлаштування або оформлення права на перебування, можуть виникнути проблеми з легалізацією, а саме використання фальшивих документів має кримінальні наслідки.

Четверта — маніпуляції з податковим резидентством. Агенція може запропонувати підписати документ, де людина вказує себе як нерезидента Польщі, хоча фактичні обставини свідчать про інше. Податковий статус визначається не самою заявою: враховують, де розташований центр життєвих інтересів особи і скільки часу вона фактично перебуває в країні. Якщо дані в документах розходяться з реальністю, податкова служба може вимагати виправити декларацію та доплатити податок разом із відсотками.

П'ята — фіктивний статус студента. За певних умов студент до 26 років, який працює за договором доручення, не сплачує частину соціальних внесків, і недобросовісний роботодавець може використати це для зменшення витрат. Якщо ж людина насправді не навчається, а інформацію про це використовують у документах щодо роботи чи перебування, ситуація може мати серйозні наслідки.

Ще п'ять схем стосуються безпосередньо зарплати. У вакансії можуть вказати 35–36 злотих за годину, і кандидат сприймає цю суму як свою ставку, тоді як гарантована виплата за договором виявляється значно меншою, а заявлені гроші можна отримати лише за певних умов. Буває й так, що з 36 злотих за годину гарантованими є тільки 20, а решта 16 — премія за виконання умов, наприклад повну відвідуваність, тож лікарняний або пропущена зміна суттєво зменшують кінцеву суму.

Окремий ризик — маніпуляції з обліком робочого часу, коли частину змін або час на підготовку до роботи не зараховують. Формально погодинна ставка не змінюється, але загальна виплата падає: людина могла відпрацювати 220 годин, а в розрахунку побачити лише 180. Крім того, усі години можуть оплачувати за однаковою ставкою, без доплат за понаднормову або нічну роботу, через що фактичний заробіток виявляється нижчим за очікуваний. Насамкінець, після першої виплати працівник може отримати значно менше через утримання за житло, транспорт, робочий одяг чи інші витрати, а також через штрафи й платежі, про які під час набору не повідомляли.

Для українців ці ризики особливо актуальні, адже саме вони становлять абсолютну більшість серед іноземців у Польщі. Станом на кінець січня 2026 року офіційно працевлаштованими в країні були 757,7 тисячі громадян України.