Польща: антиукраїнські настрої стають інструментом політичної боротьби

У Польщі напередодні парламентських виборів 2027 року праві та націоналістичні політики активно експлуатують тему негативного ставлення до майже 1,5 мільйона українців. Маніпуляції навколо соціальних виплат та історичних питань підігрівають суспільний ресентимент.

Напруга простежується на найвищому рівні. Під час президентської кампанії 2025 року звучали заяви про те, що українці нібито виснажують державний бюджет. Влітку президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Приводом стало присвоєння одному з підрозділів ЗСУ імені УПА, що викликає болючі асоціації через події на Волині у 1943–1945 роках.

Хоча Варшава залишається одним із головних союзників Києва, опозиційні сили, зокрема партія «Право і справедливість» та ультраправа «Конфедерація», гостро критикують надання пільг біженцям. Політики закликають зупинити військову допомогу Україні до зміни її історичної політики, а деякі радикальні діячі називають Київ «ворогом».

Експерти попереджають, що популістська риторика створює підґрунтя для реальних атак. Професор соціології Рафал Панковський з Університету Civitas зазначає: «Солідарність із українцями серед багатьох поляків залишається сильною, але антиукраїнська риторика перетворила помітну меншину на мішень, а вербальна агресія переросла у насилля. Цією ситуацією одразу скористалася російська пропаганда».

Соціологічні дані підтверджують тренд: за даними CBOS, рівень симпатії поляків до українців впав з 51% у 2023 році до 29% на початку 2026-го. Водночас неприязнь зросла до 43%. Основними причинами респонденти називають історичні суперечки (45,4%) та соціальні виплати біженцям (36,4%).

Агресія виходить за межі слів. У липні у Вроцлаві побили 20-річну Анастасію та 21-річного Максима, у Бєльсько-Бялій працівник транспорту ображав українців, серед яких були діти, а в серпні стався напад у трамваї в Познані. За даними Rzeczpospolita, за першу половину року поліція зафіксувала 180 заяв про злочини на ґрунті етнічної ненависті — на 30% більше, ніж торік.

У відповідь уряд створив 50 спеціалізованих прокурорських груп. З лютого по червень до суду скерували 283 справи, де понад 80% потерпілих — українці. Прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що нападники відчували політичний захист з боку націоналістів, і закликав президента не мовчати. Католицька церква також закликала до стриманості.

Водночас Варшава посилила правила перебування та доступу до виплат для українців, а також застосовує жорстку політику депортацій. Посол України Василь Боднар наголошує, що українське питання стало інструментом внутрішньої боротьби. На його думку, стабілізація можлива лише через ефективну комунікацію між урядовцями, медіа та політиками обох країн.