У Польщі знайшли монету віком 2300 років і рештки будинку залізної доби

Дослідники з Державного археологічного музею у Варшаві завершили третій сезон розкопок на ділянці Лиса Гура в гміні Хожеле (Мазовецьке воєводство). Серед знахідок цього року — бронзова монета, викарбувана між 323 і 316 роками до нашої ери, за часів правління Севфа III, володаря Одриського царства у Фракії.

За оцінками археологів, монеті понад 2300 років, і вона є найстарішою з-поміж усіх, знайдених під час задокументованих розкопок на території Польщі. На одному боці викарбувано вершника та знак монетного двору, на іншому — Зевса в лавровому вінку. Монета має отвір зі слідами зношення, тож, імовірно, її носили на шнурку чи ремінці як підвіску, а не використовували як платіжний засіб.

Подібні монети карбували в Севтополісі — давній фракійській столиці поблизу сучасного Казанлика в Болгарії. Відстань від неї до Лисої Гори по прямій становить близько 1500 кілометрів. Дослідники припускають, що монета могла потрапити на північ за посередництва кельтських груп: Севтополіс зазнав кельтського нападу в першій половині III століття до нашої ери. Не виключено, що річ зберігали як особистий сувенір.

За словами доктора Бартломея Качинського з Державного археологічного музею, два інші предмети, знайдені під час розкопок, можуть виявитися грецькими оболами, але їхню ідентифікацію фахівці ще не підтвердили.

Окрім монет, археологи розкрили залишки дерев'яних будівель завдовжки близько 17,5 метра та завширшки чотири метри. Об'єкти, виявлені у 2025 році, спершу тлумачили як можливу оборонну споруду або ритуальний рів, проте подальші роботи показали, що це частина будівлі. Приміщення, схоже, поділялося на окремі житлові секції розміром приблизно чотири на п'ять метрів.

«Це для нас відкриття», — сказав доктор Качинський, описавши споруду як довгий будинок, який за розташуванням можна порівняти з будівлями з відомого доісторичного поселення в Біскупіні.

Вважається, що довгий будинок звели представники західнобалтійської курганної культури приблизно у V столітті до нашої ери, тобто йому близько 2500 років. Такі споруди відносно добре відомі на південному заході Польщі, однак для Мазовії та північного сходу країни ця форма будівництва нетипова. Її присутність на Лисій Горі додає нового виміру в розуміння моделей поселень залізної доби в регіоні.

Раніше на цій ділянці знайшли рідкісний кельтський шолом IV століття до нашої ери та інструмент, який, імовірно, застосовували для трепанації — створення отвору в черепі. Разом із фракійською монетою та можливими грецькими оболами ці знахідки вказують, що Лиса Гора була залучена до культурних і обмінних мереж, які сягали далеко за межі безпосереднього регіону. Найважливіші артефакти нині перебувають на реставрації в Державному археологічному музеї у Варшаві.