У Польщі розслідують пошкодження пам'ятника воїнам УПА: підозр ще немає

Польські правоохоронці розслідують знищення пам'ятника на місці поховання 41 воїна Української повстанської армії в урочищі Білосток неподалік села Ліски в Грубешівському повіті Люблінського воєводства. Досудове провадження кваліфікують як образу української національної групи шляхом пошкодження місця поховання людей, які загинули в боях із представниками НКВС. Справу веде Районна прокуратура в Грубешові, слідчі встановлюють винуватців і з'ясовують обставини події.

За даними правоохоронців, у неділю невідомі з мотивів національної приналежності загиблих знищили герб і написи на пам'ятнику, зробивши їх нерозбірливими. Санкція за такий злочин передбачає до п'яти років позбавлення волі.

Речник Окружної прокуратури в Замості прокурор Рафал Кавалєц повідомив, що слідчі вилучили відеозапис події та допитали свідків. За його словами, підозр наразі нікому не висунуто. Він також не виключив, що за потреби може бути запущена процедура позбавлення депутатського імунітету.

10 вересня євродепутат Ґжеґож Браун опублікував у Facebook відео, на якому він та інші люди б'ють важким інструментом по кам'яному обеліску, розколюючи та пошкоджуючи його. З опублікованої інформації випливає, що йдеться про пам'ятник воїнам УПА в гміні Долгобичув. «Обеліск, який ображає пам'ять жертв українського геноциду поляків, слід негайно прибрати професійними інструментами після документування злочину бандерівщини!» — написав лідер партії «Конфедерація корони польської».

Місце пам'яті має свою історію. Там похований 41 воїн УПА, які загинули в боях із підрозділом НКВС біля Лісків у лютому 1946 року. Перший пам'ятник тут встановили у 1996–1997 роках, а в 2019-му на могилі з'явився великий гранітний камінь із вигравіюваним гербом України та даними похованих — іменем, прізвищем, віком і місцем проживання. Обеліск уже зазнавав пошкоджень: кілька тижнів тому його розмалювали спреєм і зрізали арку, яка прикрашала пам'ятник. Тоді Посольство України в Польщі засудило акт вандалізму, наголосивши, що будь-яке пошкодження місць пам'яті є неприпустимим.

Нинішній інцидент стався на тлі загострення українсько-польських відносин. 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла, пояснивши це тим, що присвоєння одній з українських військових частин назви на честь героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України». У відповідь низка українських політиків, зокрема голова ОП Кирило Буданов і президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, оголосили про відмову від польських нагород, а Зеленський повідомив, що надіслав орден Білого Орла назад до Польщі. Він також відмовився від участі в Конференції з питань відновлення України в Гданську, делегацію на якій очолила Юлія Свириденко.

3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі з польським колегою Радославом Сікорським запропонував пакет антикризових заходів, зокрема зустріч експертів-істориків із питань Другої світової війни. 8 липня Зеленський і Навроцький зустрілися на саміті НАТО в Анкарі та домовилися продовжити діалог, хоча польський президент визнав, що історичні суперечки вирішити не вдалося, і повторив тезу про те, що «символіка, пов'язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України». Того ж дня Європейський парламент ухвалив документ за звітом Єврокомісії щодо євроінтеграційних реформ в Україні, де окремим пунктом Київ критикують за присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь героїв УПА.

11 липня Навроцький під час заходів до місцевого дня пам'яті жертв Волинської трагедії закликав польський парламент ухвалити закон про заборону червоно-чорного прапора, який використовували ОУН та УПА. За його словами, «в цих кольорах закладено всю ідеологію українського націоналіста, який вбиває польських жінок і дітей», а естетика стяга нібито перегукується з нацистською концепцією «крові й ґрунту». Підтверджень такого зв'язку немає.

На тлі цих подій змінилися й настрої в польському суспільстві. За опитуванням IBRiS, проведеним 25–26 липня, третина респондентів після присвоєння українському підрозділу імені Героїв УПА та позбавлення Зеленського ордена Білого Орла стала гірше ставитися до українців, і лише 1,8% — краще. Вперше з 2014 року кількість противників прийому українських біженців у Польщі перевищила кількість прихильників: за даними CBOS, у липні 2026 року притулок для українців підтримували 42% поляків, а 52% були проти. Для порівняння: у травні 2022 року прийом біженців схвалювали 91% поляків, і лише 4% ставилися до цього негативно. Крім того, за даними польської поліції станом на 17 липня, від початку 2026 року від українців надійшло 180 заяв про злочини на ґрунті ксенофобії — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли за весь рік таких звернень було 275.