Польща готує єдину ціну на книжки: що це означає для ринку та читачів

Про готовність законопроєкту повідомила міністерка культури Польщі Марта Ценковська під час пресконференції. За її словами, документ кілька місяців обговорювали з представниками книжкової галузі, а після схвалення Урядовим центром законодавства мають розпочатися офіційні громадські консультації.

Ключове положення документа — запровадження єдиної ціни на книжку. Для дистриб'юторів при цьому пропонують встановити максимальну знижку на рівні 45% від цієї єдиної ціни.

Законопроєкт також передбачає мінімальну винагороду для авторів і перекладачів. Якщо оплата за створення книжки визначається на основі її обкладинкової ціни, автор має отримувати щонайменше 10% від ціни, а перекладач — щонайменше 3%.

Крім того, у Польщі хочуть створити автоматизовану систему звітування про дані щодо продажів книжок. За словами Ценковської, нині такої системи в країні немає.

Нові правила стосуватимуться не лише друкованих видань — вони охоплюватимуть електронні книжки та аудіокнижки. Водночас бібліотеки, заклади культури, університети та науково-дослідні інститути зможуть купувати книжки зі знижками навіть під час дії єдиної ціни. Окремо законопроєкт дозволятиме продаж книжок зі знижками під час стаціонарних багатоденних книжкових ярмарків.

Дискусія про запровадження фіксованої ціни на книжки в Польщі триває вже кілька років. Перший проєкт відповідного закону підготували ще у 2017 році, а у 2021-му Польська книжкова палата (PIK) запропонувала конкретну законодавчу ініціативу. Вона передбачала, що ціна на книжку залишатиметься незмінною протягом 12 місяців, а знижка під час звичайного продажу не перевищуватиме 5%.

Проти такої моделі виступили онлайн-книгарні, які вважали, що вона може ускладнити доступ до книжок для людей із нижчими доходами. Водночас прихильники регулювання посилаються на досвід 13 європейських країн, де вже діють системи фіксованої ціни на книжки, зокрема Австрії, Німеччини, Італії та Іспанії.

Однією з причин, через яку в Польщі порушують це питання, є нерівна конкуренція між великими книжковими мережами та незалежними книгарнями. У 2023 році Асоціація польських книгорозповсюджувачів заявила про проблему монополізації ринку. Видавці звертали увагу на ситуації, коли книжки в роздрібній мережі Empik продавалися дешевше, ніж незалежні книгарні могли придбати їх у видавців чи оптових постачальників. На думку асоціації, однією з причин таких диспропорцій була відсутність законодавства, яке встановлювало б спільні правила для великих і малих учасників ринку.

Передумови цієї дискусії пов'язують із так званою «війною знижок», яка загострилася на польському книжковому ринку у 2013 році. Великі мережі могли пропонувати покупцям знижки у 25–35%, тоді як незалежні книгарні зазвичай мали можливість знижувати ціни лише на 15–20%. На тлі зростання витрат і нерівних умов конкуренції кількість незалежних книгарень скорочувалася: з 2250 у 2012 році до 1800 у 2017-му.

Упродовж 2010–2020 років у Польщі припинила роботу майже третина книгарень. Великі мережі могли отримувати від видавців знижки у 50–70%, тоді як незалежні книгарні часто мали нижчі знижки — близько 20–50%. Подібна концентрація помітна і в закупівлях для бібліотек: лише 15,5% польських бібліотек купували книжки в локальних книгарнях, тоді як більшість закупівель припадала на кількох великих дистриб'юторів та провідний інтернет-магазин.

Для українських читачів і видавців польський досвід може бути показовим: він демонструє, як європейські країни намагаються збалансувати інтереси великих мереж, незалежних книгарень і авторів. Якщо законопроєкт ухвалять, Польща приєднається до групи держав із регульованою ціною на книжки, що може вплинути і на транскордонну торгівлю виданнями, зокрема українськими, на польському ринку.