Антиукраїнські настрої в Польщі: експерт пояснив причини зміни ставлення
У Польщі, яка від початку повномасштабної війни прийняла сотні тисяч українців, дедалі помітнішим стає зростання антиукраїнських настроїв. Експерти пов'язують це з політизацією історичних питань та внутрішніми економічними проблемами.
Попри те, що Польща однією з перших відкрила кордони для українських біженців і надавала активну підтримку, зараз у польському суспільстві дедалі частіше лунають негативні оцінки щодо України та її громадян. За даними аналітиків, починаючи з кінця 2025 року напади на українців на території Польщі та за її межами перестали бути поодинокими випадками і набули характеру тенденції.
За словами директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, однією з ключових причин стало посилення впливу правоконсервативних політичних сил. Значна частина ліберальної молоді виїхала з Польщі до Німеччини чи Великої Британії, що змінило електоральний баланс. Праві партії активно використовують історичні наративи, зокрема тему Волинської трагедії, для мобілізації виборців.
"Вони на цьому роблять політику, забирають голоси. Відповідно, розгін антиукраїнської теми – це якраз частина цих історичних наративів... Це питання Волинської трагедії, це питання пов'язані з іншими аспектами спільної історії України і Польщі. І це все потім відразу ж конвертується в політичні аспекти й побутову ксенофобію", – зазначає Кулик.
Перші серйозні прояви антиукраїнської риторики експерт фіксує ще у 2023 році. Проте до 2024 року ця тема не сприймалася серйозно, доки не розпочалися блокування вантажівок на кордоні. Додатковим чинником став економічний тиск на пересічних поляків: зростання податків, тарифів і цін на тлі затяжної війни.
"Польща спочатку прийняла достатньо позитивно: і мистецькі акції на підтримку українців проводили, і солідарність була проявлена, і надавали допомогу. Але війна затягувалася, а тиск на пересічного поляка збільшився у вигляді податків, тарифів, цін. І частина суспільства почала сприймати українців не в контексті солідарності під час війни, а як навантаження", – пояснює аналітик.
Показовою є різниця в інформаційному фокусі: польське суспільство надмірно "перегріте" темою українсько-польських відносин, тоді як в Україні цьому питанню приділяється значно менше уваги. Кулик зазначає, що для пересічного українця ці відносини не мають такої гостроти, а обговорюють їх переважно ті, чиї родини перебувають у Польщі.
Наслідком такої риторики стає не лише побутова ксенофобія, а й реальні напади. За статистикою, кількість нападів на українців у Польщі зараз перевищує аналогічні показники щодо ромів. Ксенофобія проявляється у дискримінації, образах гідності та економічній сегрегації.
Експерт нагадує, що свого часу Україні та Польщі вдалося суттєво покращити відносини завдяки політичній волі обох сторін. Йдеться про період роботи групи "Кваснєвський – Кучма", коли було досягнуто формули взаємного прощення, проведено ексгумацію жертв Волинської трагедії та відкрито меморіал у Львові.
Однак зараз, на думку Кулика, відсутній запит на примирення, а польська влада зосереджена на інших питаннях. Швидкого перезавантаження відносин він не прогнозує. Натомість аналітик припускає: лише у разі безпосередньої загрози з боку Росії для Польщі та беззастережної допомоги України може змінитися сприйняття того, хто є справжнім ворогом.
