У Болгарії знайшли візантійський перстень-печатку XIV століття

Прикрасу знайшли за кілька кілометрів від грецького кордону, поблизу болгарського міста Златоград. На плоскій овальній поверхні перстня глибоко вигравірувано титул та ім'я — «Севаста Марія Скулена».

Через невеликий розмір дослідники спершу припускали, що річ могла належати дитині. Проте після того, як з'ясувалося, що це саме перстень-печатка, версію відкинули: діти не засвідчували документи печатками з власними іменами та титулами. Імовірно, Марія Скулена носила прикрасу на мізинці.

Титул «севаст», що означає «шанований» або «священний», запровадив візантійський імператор Олексій Комнін у XI столітті. Спочатку його надавали лише особам надзвичайно високого рангу при константинопольському дворі. Згодом титул знецінився, і вже до XIV століття його могли придбати представники місцевої знаті.

Архівні документи Лаври на Афоні згадують члена родини Скулес, який у 1338 році був землевласником із великими маєтками в Егейській Македонії, за 80–130 кілометрів від Златограда, а також у Родопах. Михайло Скулес у 1371 році обіймав посаду «генерального судді римлян» і носив титул «севаст». Марія Скулена, ймовірно, була його дружиною — і мала власну печатку, що вказує на її високий соціальний стан.

Перстень придбав приватний колекціонер, інженер Олександр Мітушев. Через це первісний археологічний контекст знахідки залишається невідомим: продавець лише повідомив, що прикрасу нещодавно знайшли поблизу Златограда. Мітушев офіційно зареєстрував знахідку, передавши її органам охорони культурної спадщини, а минулого тижня вперше виставив її в Археологічно-етнографічному музеї в Златограді — музеї, який він заснував і продовжує розширювати.

Раніше в стародавньому скельному місті Перперікон на півдні Болгарії археологи виявили особисту свинцеву печатку імператриці Ірини, однієї з найвпливовіших жінок візантійського світу XIII століття. Про знахідку оголосив керівник розкопок професор Ніколай Овчаров, а напис ідентифікував фахівець із сигілографії Дімітар Стойменов. Подібні печатки Ірини відомі з колекцій Дамбартон-Оукс у Вашингтоні та Ермітажу в Санкт-Петербурзі, однак знайдений у Перперіконі екземпляр — єдиний відомий, виявлений під час археологічних розкопок, а не зі старої колекції.