Естонія про удари РФ по кордону ЄС: мета Кремля — політичний колапс України

Генеральний секретар МЗС Естонії Йонатан Всевіов прокоментував поширену тезу про те, що Росія нібито прагне лише обмежених територіальних поступок на сході України. За його словами, такі поступки змусили б українських захисників залишити укріплені позиції.

«Якщо додати до цього вимогу Москви про негайне проведення виборів, стає зрозумілою загальна мета: політичний колапс – а потім захоплення України», – написав Всевіов. Так він відреагував, імовірно, на слова спецпосланника США Джареда Кушнера про те, що територіальне питання є одним із найскладніших у перемовинах між Україною та РФ.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна перебував з офіційним візитом у Києві три дні. Він наголосив на контрасті: за кордоном життя триває у звичному режимі, тоді як в Україні йде війна. За його словами, вранці 13 вересня члени його команди перетнули українсько-польський кордон незадовго до російської атаки по Ягодину.

«Україна не може її [війну] залишити позаду. Росія вирішила її розпочати, і Росія щодня вирішує її продовжувати. Сьогодні Росія завдала удару поблизу того самого кордону — у Ягодині, принісши свій терор прямо до порогу ЄС і НАТО. [...] Росія вже є загрозою для всієї Європи», – заявив Цахкна.

Очільник естонського МЗС вважає, що тиск на Москву потрібно посилювати, а Києву — надавати більше військової підтримки. За його логікою, це інвестиція в безпеку всієї Європи, а не лише допомога одній країні.

Цахкна й раніше займав жорстку позицію щодо Росії: він виступав проти транзиту російського зерна через Естонію та заявив про готовність до санкцій проти РФ.

Окремий сюжет — постачання боєприпасів. На початку вересня низка медіа повідомила, що Естонія сплатила близько 70 млн євро авансу за снаряди для України, але не отримала їх через невідповідність якості.

Для України ці заяви мають практичний вимір. По-перше, йдеться про підтримку тези, що безпекові гарантії та військова допомога Києву є питанням захисту всього східного флангу ЄС і НАТО. По-друге, Естонія як країна-сусідка Росії послідовно наполягає на санкційному тиску, зокрема на обмеженнях для російського експорту. По-третє, історія з непоставленими снарядами показує, наскільки важливим для України є контроль якості та строків виконання оборонних контрактів, адже за кожним авансом стоять очікування на полі бою.