Дрон влучив у потяг «Київ–Варшава»: в Укрзалізниці кажуть про дипломатичний поїзд ЄС

Атака сталася вранці 13 вересня на залізничній інфраструктурі поблизу міжнародного пункту пропуску «Ягодин–Дорогуськ» на Волині. Дрон влучив у локомотив пасажирського потяга, що прямував з Києва до Варшави. На момент удару состав перебував за два кілометри від кордону з Польщею. Ніхто не загинув і не зазнав травм.

В Укрзалізниці припускають, що мішенню міг бути дипломатичний потяг, який незадовго до цього перебував на прикордонній станції Ягодин. У ньому їхали радники з питань безпеки кількох країн ЄС та колишні європейські політики, зокрема експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Дипломатичний поїзд залишив станцію раніше запланованого розкладу. В іншому потязі, що стояв на станції безпосередньо під час атаки, перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус.

За даними компанії, реактивний меш-дрон завчасно виявив диспетчер Центральної моніторингової групи. Завдяки цьому сигнал про евакуацію пасажирів дали приблизно за 15 хвилин до влучання.

Пізніше комунікаційниця Ялтинської європейської стратегії (YES) Наталія Вовк розповіла, що в дипломатичному потязі їхали Борис Джонсон, радник канцлера ФРН Фрідріха Мерца з питань безпеки Гюнтер Зауттер, радник прем'єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, голова Наглядової ради YES і експрезидент Польщі Александр Квасневський, член наглядової ради YES, ексміністр закордонних справ і експрем'єр Швеції Карл Більдт та інші гості.

Окремо президент США Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського припинити удари по об'єктах виробництва дизельного пального в Росії. За його словами, це призводить до дефіциту цього виду пального. «Пан Зеленський має зробити одну річ. Він має припинити виводити з ладу об'єкти з виробництва дизельного пального в Росії. Нехай атакує інші цілі, але не дизельне пальне, бо через це виникає його дефіцит», — сказав Трамп. Він також заявив, що дефіцит дизпального у світі виник не через війну США проти Ірану, а саме через бойові дії між Україною та Росією, і додав: «Ми говорили про це з паном Зеленським. Є безліч інших цілей. Не треба бити по дизельному пальному. Бо це шкодить світові. Ми не хочемо, щоб він бив по дизельному пальному».

Того ж дня, 13 вересня, Зеленський підписав три укази про введення в дію рішень РНБО щодо нових санкцій. Обмеження стосуються суден тіньового флоту РФ, підприємств та осіб із системи «Ростеху», а також пропагандистів, які підтримують російську агресію. До списку потрапили 20 суден, які Росія використовує для експорту нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу, 29 громадян РФ та 29 російських компаній. Серед них — підприємства, залучені в ланцюги постачання високоточного промислового обладнання, електроніки й компонентів для виробництва ракет і дронів. Санкції запровадили й проти виробників товарів подвійного призначення, науково-дослідних організацій, що розробляють документацію для російського ВПК, а також закладу освіти, який готує фахівців для підприємств концерну «Калашников».

До санкційного списку також увійшли 10 громадян Росії та України, які поширюють дезінформацію й пропаганду та підтримують російську агресію. Серед них — колишня прессекретарка президента Юлія Мендель. Реагуючи на рішення, вона заявила, що застосування санкцій проти громадян України є антиконституційним. «За кілька днів до мого виступу в Європарламенті Володимир Зеленський, мій колишній бос, ввів проти мене санкції. Санкції проти громадян України є антиконституційними, як і багато інших рішень Зеленського», — написала Мендель. Вона також наголосила, що Зеленський застосовує санкції «проти всіх, хто виступає за мир в Україні», і додала: «Я знала, що готується «державна зрада» за моє інтерв'ю з Такером Карлсоном і здогадувалася про можливість санкцій. Це не змінює моєї позиції, як і позиції мільйонів українців. Щоб вижити, Україні потрібен мир, а не чергова диктатура, навіть якщо це диктатура Зеленського».

Ще одна кадрова зміна стосується командування. Бригадний генерал Денис Прокопенко на позивний «Редіс» очолив угрупування військ «Азов» і керуватиме новим оперативним об'єднанням на Донеччині. Свій бойовий шлях у підрозділі він розпочав 11 липня 2014 року, вступивши до батальйону «Азов». Від початку російсько-української війни брав участь у ключових операціях літньо-осінньої кампанії 2014 року, зокрема в боях за Мар'їнку, Іловайськ та під час оборони Маріуполя. У Павлопіль-Широкинській наступальній операції командував першою ротою підрозділу. У 2017 році, у віці 26 років, став командиром полку «Азов» — наймолодшим командиром полку в історії Національної гвардії України та Збройних сил України. Однією з його головних заслуг вважають трансформацію «Азову» з добровольчого формування у професійне бойове з'єднання. 7 квітня 2025 року його призначили командиром Першого корпусу НГУ «Азов». 26 серпня 2026 року президент Володимир Зеленський повідомив, що Прокопенко очолить одне з двох новостворених угрупувань військ на Донеччині. З 13 вересня бригадний генерал офіційно приступив до виконання обов'язків командувача угрупування військ «Азов».