Російська дезінформація в Польщі зросла на 250% після суперечки про Волинь

Польські посадовці та дослідники фіксують значне посилення російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на загострення відносин між Варшавою та Києвом. Основним інструментом стало висвітлення суперечки навколо Волинської трагедії, яку Москва використовує для підриву довіри між союзниками.

Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський зазначив, що після загострення історичної дискусії обсяг дезінформації «вибухнув» у соціальних мережах та на російських медіаплатформах, зокрема в Telegram. Згодом ці наративи почали підхоплювати й польські видання.

Аналіз Польського інституту міжнародних справ (PISM) засвідчив, що після рішення президента Володимира Зеленського присвоїти армійському підрозділу ім’я учасників УПА, причетних до масових убивств, обсяг антиукраїнського контенту польською мовою в X, Facebook, Instagram, TikTok та YouTube зріс більш ніж на 250%. Аналітик PISM Філіп Брийка припускає, що значна частина цього зростання була штучною — її могли створити за допомогою ботів, аби сформувати враження різкого сплеску антиукраїнських настроїв.

Контекстом для кампанії стала реакція польського керівництва на дії Києва. У червні президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого орла, який той демонстративно повернув. Солідарність із ним виявили колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

Експерти звертають увагу, що ці кампанії переважно не поширюють відверто неправдиву інформацію, а натомість акцентують увагу на вже наявних конфліктах. За словами аналітика Info Ops Poland Foundation Войцеха Покори, таку тактику складніше виявляти: «Подія реальна, але її інтерпретацію нав’язує зовнішній актор». Москва, своєю чергою, заперечує втручання, називаючи звинувачення безпідставними.

Опитування фіксують погіршення ставлення поляків до українців. Згідно з даними IBRiS, 33,6% респондентів відзначили, що їхнє ставлення погіршилося через історичну суперечку. Підтримка військової допомоги Україні впала до 52% проти 78% у 2022 році. Водночас аналітики наголошують, що негатив зумовлений не лише зовнішнім впливом: свою роль відіграють втома від перебування близько 1,8–1,9 млн українських мігрантів, дискусії навколо імпорту зерна та історична пам’ять.

На цьому тлі в Польщі зростає кількість інцидентів на ґрунті ненависті: за перше півріччя 2026 року поліція отримала 180 повідомлень про можливі злочини, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Соціологи вважають, що тема України може стати ключовою у виборчій кампанії, а уряду Дональда Туска буде складно втримати владу на наступних парламентських виборах 2027 року.