Словенія виділила $50 млн на ППО для України і хоче спільно виробляти дрони

Міністр закордонних і європейських справ Словенії Тоне Кайзер відвідав Київ уперше після призначення нового уряду влітку. За його словами, російська агресія стосується і Словенії, і він проводить прямі паралелі з Десятиденною війною 1991 року, коли армія Югославії намагалася захопити керівництво країни, судити його в Белграді як зрадників і встановити в Любляні маріонетковий уряд.

За 100 днів каденції уряд Словенії, за словами міністра, підтвердив свою позицію конкретними кроками: країна додатково спрямувала 50 мільйонів доларів на ініціативу PURL, зважаючи на критичну потребу України в протиповітряній обороні. Кайзер наголосив, що йдеться про безпеку всієї Європи, а не лише України, і що агресор зацікавлений у тому, аби суспільства звикали до війни та втрачали фокус на винному й жертві.

Міністр погодився з оцінкою свого польського колеги Радослава Сікорського, що Росія вже перебуває всередині Європи. За словами Кайзера, Словенія фіксує системні дії: провокації, атаки на критичну інфраструктуру та спроби впливати на населення гібридними методами. Росія оголосила Словенію «недружньою державою», і проти неї ведуть кампанії з дезінформації, зокрема поширюють наратив, ніби Росія не агресор, а захищається. Фізичних атак у самій Словенії не зафіксовано, а основний рубіж захисту країна вбачає в межах ЄС і НАТО, який міністр наголосив називати оборонним.

До Києва Кайзера супроводжують міністр оборони Валентин Хайдіняк і представники словенського оборонно-промислового комплексу. Сторони розглядають можливість спільного виробництва окремих видів військової техніки. Міністр згадав про потенційну угоду щодо безпілотників і зауважив, що співпраця стосуватиметься не лише техніки, а й програмного забезпечення та супутникової навігації. Словенія також залишається учасницею чеської ініціативи з постачання боєприпасів і передала Україні 15-й пакет оборонної допомоги.

За словами Кайзера, співпраця вигідна й самій Словенії: через зміну характеру бойових дій у НАТО є прогалини, зокрема в розвитку безпілотних систем і протиповітряної оборони. Він нагадав, що після 1991 року країна зберегла лише близько 20 відсотків колишнього бойового потенціалу, тож має нарощувати сили.

Окремий напрям — гуманітарні проєкти. Словенія вже збудувала безпечне укриття за межами Києва для дітей із Сіверськодонецька та Лисичанська, а до будівництва сховищ у школах і дитсадках залучена ширша коаліція країн. Міністр також провів зустріч із представництвом Всесвітньої продовольчої програми та розглядає фінансування її заходів на прифронтових територіях. Діють словенський Міжнародний трастовий фонд із розмінування та програма реабілітації поранених військових, які втратили кінцівки.

Говорячи про блокування Росією морського експорту, Кайзер назвав використання продовольства зброєю під час збирання врожаю. Словенія закликає до відновлення свободи судноплавства і підтримуватиме найбільш вразливі країни, зокрема Єгипет, який, за його словами, отримує до 30 відсотків зерна з України. Міністр планує порушувати це питання на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Щодо євроінтеграції України Кайзер заявив, що Словенія сподівається на відкриття ще чотирьох переговорних кластерів і тісно співпрацює з Ірландією, яка головує в ЄС. Водночас він наголосив: членство вимагає не лише спільних цінностей, а й дотримання правил і виконання умов. Словенія сама виконувала ці вимоги перед вступом у 2004 році. За його словами, вступ України має величезне геополітичне значення, але система має базуватися на реальних досягненнях.

Міністр визнав, що розширення ЄС порушує питання розподілу коштів у межах нової фінансової перспективи на наступні сім років. Україна з її економічним потенціалом могла б обґрунтовано претендувати на підтримку з Фонду згуртованості, і деякі держави-члени можуть сприймати це як власну втрату. Водночас він наголосив, що безпека і геополітика спонукають прийняти Україну: якщо ЄС не розшириться, вакуум заповнить Росія, але не дружніми методами, а через агресію.

Порівнюючи шлях Словенії та України, Кайзер нагадав, що після Першої та особливо Другої світової війни його країну силоміць втягнули до Югославії, і словенці плекали приховану мрію про власну державу. Наприкінці 1980-х ніхто не уявляв, що 2008 року Словенія головуватиме в ЄС. За його словами, перемога України тепер надзвичайно важлива, а спільна мета — дотримання міжнародного права і протистояння спробам Росії змінити міжнародно визнані кордони.