30.07.2026 Наш вибір Українці в Європі

Соцмережі частіше пишуть про переселенців, ніж про біженців, але обидві групи згадують як пасивних отримувачів допомоги

·4839 слівредакція
Соцмережі частіше пишуть про переселенців, ніж про біженців, але обидві групи згадують як пасивних отримувачів допомоги

Аналіз публікацій у Facebook та Telegram за січень-липень 2026 року свідчить: про внутрішніх переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців за кордоном. Однак в обох випадках тема допомоги домінує, а внесок самих людей у громади майже не згадується.

Центр досліджень «Детектора медіа» вивчив понад 21 500 публікацій із Facebook та Telegram, опублікованих з 1 січня до 3 липня 2026 року, та відібрав 7831 фокусне повідомлення, яке стосувалося українських переселенців (ВПО) і біженців. Дослідження показало, що про переселенців згадують значно частіше — 5840 дописів проти 1619 про біженців.

Найпоширенішою темою в обох категоріях є допомога. У Facebook про підтримку переселенців ідеться у 70,2% публікацій, у Telegram — у 62,5%. Натомість допомогу біженцям згадують лише у 6,7% дописів у Facebook та 13,7% у Telegram. При цьому головними «помічниками» переселенців у соцмережах виступають державні та місцеві органи влади (3689 згадок), тоді як у випадку біженців переважають згадки про підтримку від держав перебування (756 з 1162).

Оцінні судження щодо переселенців частіше трапляються у Facebook (20,4% дописів), а щодо біженців — у Telegram (12%). Лише 5% публікацій про переселенців і 1,7% про біженців згадують їхній позитивний внесок у громади, які їх приймають. Натомість тема ризику втрати допомоги є помітною: про загрози для переселенців писали у 9,4% фокусних дописів, для біженців — у 21,4%.

Дослідники зазначають, що дискурс про переселенців часто зосереджений навколо роботи інституцій, а не на голосах самих людей. У випадку біженців публікації нагадують новини про зовнішню політику, де домінують теми депортацій та змін статусу тимчасового захисту. При цьому соцмережі частіше говорять про ризик втрати підтримки, ніж про фактичне її припинення, що може підсилювати тривожність аудиторії.

Для українців, які планують повернення або адаптацію за кордоном, ці дані є важливим сигналом: варто уважно стежити за змінами у законодавстві та процедурах отримання допомоги, адже соцмережі не завжди точно відображають реальний стан справ. Водночас медіа мають більше висвітлювати історії успішної інтеграції переселенців і біженців, аби збалансувати переважно тривожний тон публікацій.

Читайте також