Туск скликав термінову нараду: Польща готується до можливої ескалації з боку Росії

У неділю о 17:00 в Урядовому центрі безпеки Польщі розпочалася позапланова нарада Дональда Туска з очільниками Міністерства внутрішніх справ, Міністерства національної оборони та представниками силових структур. Про це розповів речник уряду Адам Шлапка. Причиною зустрічі стали російські удари, здійснені в безпосередній близькості від польського кордону.

За словами прем'єра, ескалація з боку Росії вже є фактом, і її прояви дедалі частіше фіксують поблизу Польщі. Він нагадав, що раніше вже траплялися спроби паралізувати роботу прикордонних переходів.

"Ми повинні усвідомлювати, що від сьогодні працюватимемо у значно посиленішому режимі. Ми знаємо і можемо очікувати, що найближчі тижні та місяці стануть періодом дуже інтенсивних дій з боку Росії. На жаль, ми не можемо виключати, що ескалація охопить також нашу територію", — сказав Туск.

Він висловив сподівання, що найгірший сценарій не реалізується, але зауважив: інформація, отримана протягом останніх місяців, змушує враховувати й негативні варіанти. За словами прем'єра, Варшава та її союзники по НАТО мають бути готовими до спільної відповіді в разі потреби.

Окремо Туск звернув увагу на характер російських атак. "Атаки цієї ночі демонструють, що росіяни готові використовувати небезпечніше обладнання, ніж будь-коли раніше. Я маю на увазі реактивні дрони. Їхня дальність та точність викликають тривогу. Звичайно, Україна, яка дуже добре підготовлена ​​до захисту від дронів, також не здатна, м'яко кажучи, на 100% ефективно боротися з ними", — заявив він.

Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик повідомив, що під час недільної атаки на заході України зафіксували 13 влучань. Уранці 13 вересня російські війська вдарили по автозаправній станції та пасажирському поїзду на станції "Ягодин" у Волинській області неподалік українсько-польського кордону. Один із дронів влучив у локомотив поїзда, який прямував із Києва до Варшави. У ньому перебували радники з питань безпеки кількох країн Євросоюзу, зокрема Німеччини, а також колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

"Тому ми повинні усвідомлювати, що Росія має такі можливості. Тому я також чекатиму на інформацію про те, як ми готові до можливого використання безпілотників та пов'язаних з ним спроб зірвати нашу діяльність – чи то на залізницях, чи на робочих місцях. Я не виключаю, що такі ситуації можуть виникнути і тут", — сказав прем'єр-міністр.

Окрему увагу Туск приділив перевірці інформації під час кризових ситуацій. Він доручив службам забезпечити можливість оперативно звіряти всі повідомлення, особливо ті, що надходять уночі в режимі тривоги. За словами прем'єра, йдеться не лише про роботу Урядового центру безпеки та інформування населення: польські військові й уряд повинні мати повну можливість самостійно підтверджувати дані, щоб уникати помилок у ситуаціях, які потребують негайної реакції.

Після російських ударів поблизу польського кордону оперативні доповіді про ситуацію почав отримувати президент Польщі Кароль Навроцький. Як заявив речник президента Рафал Леськевич, інформацію передає оперативна служба Бюро національної безпеки, яка підтримує зв'язок з Урядовим центром безпеки та іншими державними структурами.

Речник Оперативного командування Збройних сил Польщі Яцек Горишевський назвав загрозу під час російської атаки "реальною та близькою". За його словами, безпілотники влучали в цілі за кілька кілометрів або кілька десятків кілометрів від польського кордону. Польське командування повідомило про активність військової авіації через удари російських реактивних дронів по Україні. Попередження про небезпеку отримали мешканці Люблінського та Підкарпатського воєводств.

Для українців ці рішення мають кілька практичних вимірів. По-перше, йдеться про безпеку прикордонної інфраструктури, зокрема залізничного сполучення з Польщею, яке залишається ключовим маршрутом для пасажирів і вантажів. По-друге, посилений режим роботи польських служб може позначитися на перевірках і координації на кордоні. По-третє, готовність Варшави та союзників по НАТО до спільної відповіді є сигналом, що подальша ескалація поблизу українсько-польського кордону розглядається як загроза безпеці всього регіону.