Удар РФ біля «Ягодина»: що це змінює для Польщі та Європи

У ніч на 13 вересня Росія завдала удару поблизу пункту пропуску «Ягодин» на польсько-українському кордоні. Внаслідок падіння уламків спалахнула пожежа на АЗС і загорілися вантажівки. Крім того, один із російських безпілотників влучив у локомотив потяга, що прямував з Києва до Варшави.

Після четвертої години ранку польське військове керівництво підняло в повітря чергові винищувачі, які патрулювали національний повітряний простір до 10:00. Речник Оперативного командування видів збройних сил Польщі підполковник Яцек Горишевський згодом підтвердив, що російські дрони влучили у безпосередній близькості до польського кордону.

У Державній прикордонній службі України зазначали, що удари по пунктах пропуску мають на меті не лише налякати людей, які перетинають кордон, а й суттєво ускладнити логістичні зв'язки України з сусідніми країнами. За два дні до атаки на «Ягодин» військовий експерт, полковник запасу ЗСУ та льотчик-інструктор Роман Світан проаналізував удар по пункту пропуску «Старокозаче» на кордоні України з Молдовою в Одеській області. На його думку, росіяни мали на меті подивитися на реакцію Молдови та зробити умовне «щеплення» такими ударами всім іншим країнам. Тоді він наголосив, що схожих атак варто очікувати й на польському кордоні. «Останнім часом уже зрозуміло, що росіяни ескалюють вторгнення в Європу. Крім переходів з України, полякам треба посилити щонайменше кордони з Росією», — застеріг Світан.

Окрема лінія цієї історії — білоруська. Ще в червні Володимир Зеленський повідомив, що росіяни використовують територію Білорусі для атак на Україну: йшлося про ретранслятори, які допомагають ворожим дронам безперешкодно залітати, зокрема, на західні області. Тоді ж український президент висловив Олександру Лукашенку ультиматум: «Тижня вистачить на те, щоб її зняти, вимкнути? Інакше це зробимо ми». Після цього Мінськ періодично вимикав ретранслятори, але ненадовго — і знову використав їх для атаки поблизу кордону з Польщею, про що сказав речник ДПСУ Андрій Демченко. Він пояснив, що розширення використання таких технічних засобів дозволяє противнику збільшувати дальність і тривалість польоту ударних безпілотників. «Ми вже бачимо, що загроза йде для країн Європи, але якщо масштабують ці технічні засоби, то власне політ БпЛА буде ще довшим», — підкреслив Демченко.

Найбільший резонанс викликав удар по локомотиву. На станції перебував дипломатичний поїзд із радниками з питань безпеки країн ЄС та колишніми європейськими очільниками, зокрема експрем'єром Великої Британії Борісом Джонсоном, який встиг перетнути кордон. Жертв немає: дрон наблизився до потяга, після оголошення тривоги пасажирів розбудили та організували евакуацію. «Я думаю, що вони знали. Саме тому, коли в цьому потягу були європейці, американці, велика делегація, і вони атакували», — наголосив Володимир Зеленський.

У Польщі невідкладно скликали нараду за участю міністрів, командувачів збройних сил і представників спецслужб. Глава МЗС Радослав Сікорський заявив, що Росія ескалює ситуацію, і пообіцяв серйозну відповідь, яка зміцнить безпеку країни. Прем'єр-міністр Дональд Туск попередив, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом дуже активних дій Росії, і закликав пришвидшити рух біля пунктів пропуску, аби уникати великих черг. Варшава припускає, що скупчення транспорту, особливо вантажівок з пальним, може стати ціллю російських дронів.

Політолог Ігор Чаленко вважає, що на тлі російських атак на пункти пропуску в Європи залишається один вихід — перейти до прикладних військових кроків. На його думку, удар по «Ягодину» доводить необхідність створення зони безпеки вздовж спільного кордону. «Можливо, виділити смугу у 20 – 30 кілометрів. Румунія, Польща, Угорщина цілком спроможні сьогодні подбати про безпеку прикордоння, там, де розташовані пункти пропуску», — сказав він. Оскільки саме Польща є головним логістичним хабом, вона має бути першою зацікавлена у реальному захисті сухопутних шляхів. «Час заяв минув, і треба забезпечувати захист критичних ключових позицій, бо Україна — це перша лінія оборони всієї Європи», — резюмував Чаленко.

У межах програми «Східний щит» поляки вже розпочали облаштування фортифікаційних споруд та спостережно-охоронних постів поблизу кордону з Україною. За словами речника ДПСУ, після атаки на «Ягодин» у Польщі переоцінюють російську загрозу, яка може виникати під час таких повітряних ударів, тож країна вирішила посилити прикордонний напрямок додатковими підрозділами армії.

Генсек НАТО Марко Рютте описав удар біля польського кордону як відчай Володимира Путіна: російський диктатор прагне спинити Європу від підтримки України та підірвати єдність, але помиляється. Тепер питання в тому, чи стоятимуть за цими словами конкретні дії, адже російська загроза вже давно вийшла за межі України.