Україна відкриє Польщі архіви СБУ та розвідки: про що домовилися

Київ надасть Варшаві доступ до архівів Служби безпеки та Зовнішньої розвідки для спільного дослідження історії. Про це повідомив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич.
Україна відкриває для Польщі архіви Служби безпеки та Зовнішньої розвідки. Матеріали використовуватимуть для спільних досліджень історичних питань, які досі залишаються предметом суперечок між двома країнами. Про це заявив тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич.
За його словами, зрушення в цій темі сталося два роки тому. Воно відбулося за підсумками зустрічі президента Володимира Зеленського, очільника МЗС Андрія Сибіги та міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.
Відтоді сторони виконали низку практичних кроків. Ідеться про пошукові роботи, ексгумації та поховання — як на території України, так і в Польщі. Лукасевич наголосив, що Київ і Варшава змогли перейти від емоційних суперечок про трактування минулого до вирішення конкретних практичних та адміністративних завдань.
Відкриття архівів СБУ та Зовнішньої розвідки дипломат називає наступним важливим кроком у діалозі між країнами. Доступ до документів має дати дослідникам змогу працювати з першоджерелами, а не лише з політичними інтерпретаціями історії.
Для українців це рішення має кілька вимірів. По-перше, воно стосується родин, які досі шукають інформацію про долю своїх близьких, зокрема про місця поховань. По-друге, спільна робота з архівами може зменшити напругу в історичних дискусіях, які регулярно впливають на політичні відносини Києва та Варшави.
Контекст цих домовленостей важливий і з огляду на настрої в Польщі. Там суперечки довкола історичної пам’яті періодично загострюються, особливо в часи виборчих кампаній. Водночас українці дедалі частіше виїжджають із Польщі: за даними Євростату, лише протягом липня кількість громадян України зі статусом тимчасового захисту в країні скоротилася на 8,11 тис. — до 953,1 тис. осіб. У червні країну покинули ще 6,3 тис. українців, які користуються тимчасовим захистом ЄС.
Поки що не повідомляють, у якому форматі працюватиме доступ до архівів, які саме фонди відкриють першими та як триватиме процедура допуску дослідників. Саме ці деталі визначатимуть, наскільки швидко домовленість перетвориться на конкретні результати.
Читайте також
Ще в розділі «Країни»
- Росія на 250% збільшила антиукраїнський контент у Польщі — ЦПД
- Через дрон у Болгарії викликали посла України, президентка закликала до спокою
- Речник Навроцького: Туск має подбати про безпеку, а не робити заяви
- Розкол у польській «ПіС»: що це означає для України
- Тренер «Динамо» Костюк назвав провокацією російський прапор на матчі в Польщі







