Українці очолили рейтинг висилки з Польщі: що відомо

За даними польської Прикордонної служби, з 17 до 23 серпня країну залишили близько 230 іноземців, щодо яких діяли адміністративні рішення про зобов'язання повернутися. Виїзд відбувався як у добровільному порядку, так і примусово.

Серед тих, хто самостійно виконав рішення, найбільше було українців — 45 осіб. Далі йдуть громадяни Росії (17) та Білорусі (16). У категорії примусового видворення також лідирують українці — 43 особи, після них — громадяни Грузії (6) та Колумбії (5).

Прикордонна служба наголошує, що йдеться саме про виконання ухвалених рішень, а не про загальну кількість усіх іноземців, які залишили Польщу за тиждень. Підставами для таких рішень ставали порушення закону або загроза громадській безпеці: крадіжки зі зломом, участь у бійках, створення прямої загрози життю та керування транспортом попри судову заборону.

Окремі випадки, оприлюднені прикордонниками, ілюструють практику. Так, 18 серпня видворили українця, який відбував покарання за крадіжку, погрози та водіння у стані алкогольного і наркотичного сп'яніння — йому заборонили в'їзд до Польщі та Шенгенської зони на вісім років. Двом іншим українцям, які керували автомобілем напідпитку та порушували громадський порядок, заборонили в'їзд на п'ять років.

Рішення про зобов'язання повернутися може включати заборону повторного в'їзду до Польщі та інших країн Шенгену — термін залежить від конкретної справи. Якщо особа не виконує рішення добровільно, її можуть супроводити до кордону або передати для депортації. Наприклад, 17 серпня у Варшаві затримали двох громадян Грузії з неврегульованим статусом перебування — їм заборонили в'їзд до Шенгенської зони на п'ять років.

Для України ця статистика важлива: вона показує, що перебування в Польщі потребує дотримання місцевих законів і правил. Водночас у Міністерстві внутрішніх справ Польщі раніше відкинули пропозицію депортувати українських чоловіків призовного віку без легальної роботи, назвавши її популізмом. У відомстві зазначили, що 95% таких чоловіків офіційно працюють і сплачують податки, а серед решти — студенти, поранені військові та батьки дітей з інвалідністю.