УПЦ vs держава: чому судова тяганина триває і як це вплине на Україну

Процес переходу релігійних громад від Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України практично зупинився. Як зазначає шеф-редактор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський, якщо у травні 2022 року за добу до ПЦУ переходило понад 20 громад, то у 2024–2025 роках були місяці, коли переходили лише кілька громад або жодної.

Водночас в Європі, де перебувають близько 5,5 мільйона українців, кількість парафій УПЦ зростає. Московська церква активно працює з українськими біженцями, користуючись байдужістю українських дипломатів до релігійного життя громадян за кордоном. Приклад Норвегії: тамтешня влада передала старовинну каплицю громаді УПЦ МП, тоді як громади ПЦУ та УГКЦ залишилися ні з чим.

Президент Володимир Зеленський нещодавно анонсував кадрові зміни в дипломатичній команді, а глава МЗС Андрій Сибіга назвав пріоритетами захист прав українців за кордоном. Чи стосуватиметься це релігійної ідентичності — покаже реакція відомства на норвезький інцидент.

В Україні ситуація із забороною діяльності УПЦ МП також буксує. Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», ухвалений 20 серпня 2024 року, передбачає регулювання діяльності організацій із центром управління в Росії. Але на практиці УПЦ успішно захищає свої інтереси в судах.

Показовий випадок у Кременчуці: 1 липня 2024 року громада Свято-Успенського храму вирішила перейти до ПЦУ, обласна адміністрація зареєструвала новий статут. Однак колишній настоятель Сергій Богайчик оскаржив це рішення в суді, і Північний апеляційний господарський суд визнав перехід незаконним. 29 липня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду частково задовольнив скаргу, повернувши справу на новий розгляд. Судді знаходять формальні помилки в протоколах зборів, і такі справи можуть тягнутися роками.

Схожа ситуація з Корецьким Свято-Троїцьким монастирем на Рівненщині. Державна служба з етнополітики та свободи совісті встановила його зв’язок із РПЦ і подала позов про припинення діяльності. Але суди постійно зупиняють провадження, повертають позови, а адвокати монастиря подають зустрічні скарги. У серпні Шостий апеляційний адмінсуд знову зупинив розгляд, очікуючи рішення щодо зустрічного позову.

Головна судова битва — заборона Київської митрополії УПЦ. ДЕСС подала позов ще у серпні, але розгляд постійно відкладається. Адвокати церкви вимагають долучити до справи близько 10 тисяч підписів мирян і посилаються на лист підтримки від патріарха Болгарської православної церкви Даніїла, який відкрито підтримує російське вторгнення.

Експерти кажуть, що держава грає з церковниками «у піддавки»: судові рішення ухвалюються так, щоб їх можна було легко оскаржити, а процеси затягуються на невизначений термін. Поки що жодних змін до закону не внесено, а клірики УПЦ, зокрема митрополит Онуфрій та його оточення, залишаються недоторканними. Навіть хресна хода прихожан до Почаївської лаври триває під охороною поліції.

Для українців це означає, що питання релігійної безпеки та боротьби з впливом РПЦ залишається відкритим. Поки триває судова тяганина, московська церква зміцнює позиції як в Україні, так і серед українських біженців у Європі.