Зарплати в Польщі: середня сягнула 120 тисяч гривень, але більшість отримує менше

Середня зарплата в Польщі на початку 2026 року зросла до позначки, що еквівалентна приблизно 120 тисячам гривень. Проте експерти міжнародної компанії з працевлаштування наголошують: усереднені показники вже не відображають реальної картини, адже медіанний дохід половини працівників у лютому становив лише 7 690 злотих (близько 92,3 тисячі гривень) до вирахування податків.

Рівень доходів у Польщі визначають три ключові фактори: масштаб підприємства, дефіцит конкретних спеціалістів та їхній професійний рівень. Також вирішальну роль відіграє сектор економіки. Найвищі зарплати фіксують у видобувній промисловості, ІТ-інфраструктурі, обробці даних, хостингу та веб-управлінні. Найменші доходи — у сферах з низькою вартістю праці та високою пропозицією кандидатів, зокрема в охоронних і детективних послугах.

«Різниця між такими секторами пояснюється не лише рівнем кваліфікації. Там, де бізнес конкурує за обмежену кількість спеціалістів, роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб утримати людей або залучити нових працівників», — пояснюють фахівці.

Найбільший попит на кадри спостерігається в секторах, орієнтованих на внутрішнього споживача: HoReCa, харчова промисловість, роздрібна торгівля та логістика. Саме ці напрями формують основні вакансії для іноземців.

Водночас переробна промисловість потерпає: за січень–травень чисельність персоналу скоротилася на 1,35% (близько 33 тисяч робітників). Найглибша криза — у меблевій галузі: у травні там працювало лише 140 тисяч осіб, що на 4,1% менше рік до року. Автомобільна галузь також втрачає працівників: зайнятість у виробництві автомобілів і комплектуючих у травні зменшилася на 3% до 197 тисяч осіб.

Окремо варто згадати зміни в регулюванні працевлаштування. Із початку липня 2026 року польська Національна інспекція праці отримала розширені повноваження для перевірки умов праці. Мета — виявляти випадки, коли цивільно-правові угоди або B2B-контракти фактично приховують повноцінні трудові відносини.

Інспектори оцінюватимуть особисте виконання обов’язків, роботу під наглядом керівника та чітке визначення місця й часу праці. Вирішальною буде фактична форма зайнятості, а не назва документа. Контроль відбуватиметься у два етапи: спочатку інспектор видасть розпорядження про усунення порушень, а в разі ігнорування — відкриє провадження. Це може призвести до примусового перетворення угоди на трудовий договір або передачі справи до суду.

Для ефективності перевірок запроваджують обмін даними між податковою адміністрацією та управлінням соцстрахування, що дозволить автоматично виявляти масові заміни штатних посад на гнучкі контракти. У відомстві наголошують: реформа не спрямована на покарання бізнесу, а має привести відносини у відповідність до закону.