ДПСУ не розкриває деталей виїзду Кравченка: що відомо про його відрядження

14 вересня 2026, 13:10 ·193 слівредакція

Держприкордонслужба відмовилася коментувати обставини перетину кордону генпрокурором Русланом Кравченком, посилаючись на законодавчу заборону. Сам Кравченко каже, що перебуває за кордоном у відрядженні.

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко пояснив, що відомство не має права оприлюднювати дані про перетин кордону громадянами України — це прямо заборонено законом. За його словами, оформлення та пропуск осіб у пунктах пропуску відбувається виключно на підставі документів, які дають право на перетин кордону.

Інформація про виїзд генерального прокурора Руслана Кравченка за кордон з'явилася після того, як він підтвердив, що перебуває поза межами України у відрядженні. Двома днями раніше країну залишила і його дружина.

У Центрі протидії корупції зауважили, що генпрокурор не зміг би перетнути кордон без дозволу президента. Ця теза важлива для розуміння процедури: посадовці такого рівня виїжджають за погодженням, а отже, рішення про відрядження ухвалюється на найвищому рівні.

Того ж ранку Руслан Кравченко підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Його звинувачують у підробленні документів для отримання хабаря та в так званому штучному всиновленні дитини. У Національному антикорупційному бюро заявили, що на антикорупційні органи продовжується тиск.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора. Голосування за це рішення заплановане на завтра.

Керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, що наступне призначення очільника Офісу генерального прокурора стане випробуванням для президента — йдеться про те, чи зміняться правила відбору кандидата на цю посаду.

Для України ці події мають кілька вимірів. По-перше, кадрове рішення щодо генпрокурора ухвалює парламент за поданням президента, тож процедура залишається в конституційному полі. По-друге, конфлікт між Офісом генпрокурора та НАБУ ставить питання про незалежність антикорупційних інституцій — саме цей критерій є одним із ключових у стосунках Києва з європейськими партнерами. По-третє, порядок призначення наступного генпрокурора може стати тестом на готовність до прозорих процедур, яких очікують у Євросоюзі.