Польща: «емоційна правда» — найнебезпечніша зброя Росії

Про це польський віцепрем'єр сказав у четвер на пресконференції в межах Економічного форуму в Карпачі. За його словами, масштаби російських провокацій у регіоні зростають: із ними стикаються Польща та країни Балтії, а останнім часом — також Німеччина.

Окрему загрозу, за словами міністра, створює наближення виборів у країнах регіону. «Провокації можна також пов'язати з виборами у країнах нашого регіону. У Латвії наближаються парламентські вибори. Це дуже вразливий момент, який має посилити увагу всіх спецслужб, звісно, і наших, а також країн Балтії, особливо Латвії», — зазначив Косіняк-Камиш. Парламентські вибори в Латвії заплановані на 3 жовтня.

Глава польського Міноборони наголосив, що гібридні атаки не схожі на класичну військову загрозу: їх не супроводжує концентрація військ біля кордонів. «Гібридні атаки характеризуються тим, що біля самого кордону немає танків чи самохідних гаубиць. Натомість є найнятий агент, який за три, чотири чи п'ять тисяч доларів має, наприклад, підпалити місце, де виробляються боєприпаси», — пояснив він.

Для таких операцій, за його словами, часто вербують громадян інших країн, а пошук виконавців ведуть через інтернет, зокрема через Telegram та інші соцмережі. Міністр закликав бути обачними в кіберпросторі, перевіряти акаунти, які надсилають повідомлення, та інформацію, отриману із соцмереж.

Ключовим інструментом впливу Косіняк-Камиш назвав те, що він окреслив як «емоційну правду». За його словами, велика кількість поширень і лайків здатна перетворити відверту брехню на те, що аудиторія сприймає як істину. «Емоційна правда залежить лише від кількості поширень і лайків. Це найнебезпечніша зброя, яку використовує Російська Федерація», — додав він.

Міністр наголосив, що одна неправдива інформація, багаторазово поширена в соцмережах, може бути настільки ж небезпечною, як 155-мм артилерійський боєприпас, адже здатна сприяти вербуванню людей для диверсій — зокрема підпалів чи вибухів.

Для України ці сигнали мають практичне значення. Дезінформаційні кампанії, про які говорить польський міністр, спрямовані на весь регіон, тож аудиторія в Україні належить до тих самих цільових груп. Методи вербування через месенджери та соцмережі, про які попереджають у Варшаві, вже фіксувалися і в українському контексті — зокрема у справах про підпали та диверсії. Окремо Польща готує новий пакет військової допомоги для України, який міститиме, зокрема, засоби протиповітряної оборони.