ЄС шукає новий механізм для заморожених активів РФ, Канада дає ППО: як це стосується України

У європейському експертному середовищі розглядають альтернативний підхід до використання заморожених російських активів. Ідея полягає в тому, щоб змінити не лише спосіб використання цих коштів, а й місце та установу, яка відповідає за їхнє зберігання. Зокрема, йдеться про перенесення активів із бельгійського депозитарію Euroclear до нового зберігача під контролем ЄС. Такий крок має зняти побоювання Бельгії, яка досі блокувала відповідні рішення.

Паралельно 122 депутати Європейського парламенту підписали лист із закликом відновити переговори щодо використання заморожених російських коштів на підтримку України. У зверненні пропонується перевести активи до нового інструменту ЄС, який узяв би на себе юридичні зобов'язання перед Центральним банком Росії. На думку підписантів, це дозволить фінансувати Україну, зберігаючи водночас економічний тиск на Москву.

Окремий трек — Реєстр збитків України, завданих російською агресією. Він починає приймати заяви за трьома категоріями для юридичних осіб: вимушене переміщення бізнесу, інші економічні втрати та гуманітарні витрати. Крім того, Україна розпочала переговори з ЄС про приєднання до європейських супутникових систем.

Президент Володимир Зеленський прибув до Канади з триденним візитом. Дорогою він зустрівся з очільницею МЗС Ісландії. Уже в Канаді український лідер анонсував новий пакет допомоги із засобами протиповітряної оборони. Канадський прем'єр Марк Карні уточнив, що країна виділить 253 долари США на закупівлю ракет-перехоплювачів для ППО України, а також розповів, як Оттава підтримуватиме Київ напередодні зими. Обидві країни підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає виведення двосторонніх відносин на рівень всеосяжного стратегічного партнерства.

Своєю чергою Польща готує новий пакет військової допомоги Україні на 50 млн євро, який також включатиме засоби протиповітряної оборони. За словами міністра оборони, до нього увійде виведене з експлуатації обладнання, хоча конкретний перелік він не розкрив. Польське Головне статистичне управління оцінило збитки країни від війни в Україні у понад 490 млрд злотих, що становить близько 113,5 млрд євро. Данія окремо виділяє 45 млн крон на підтримку українських ветеранів.

Безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою. На пляжі в Румунії виявили уламок безпілотника, а на сході Польщі та півночі Румунії оголошували тривогу через повітряні цілі поблизу кордону з Україною. У Молдові не виключають російських ударів по дунайському порту Джурджулешти, який придбала Румунія.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про російський удар по цивільному підприємству з виробництва соняшникової олії в Дніпрі, що належить американському агропромисловому гіганту Bunge. "Це не випадковість, а частина систематичної кампанії терору, яку веде Москва проти американських підприємств та економічних інтересів. Це сталося лише через кілька тижнів після нападу на іншу компанію, що належить американцям, у Сумській області", – написав він.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що в ніч проти 10 вересня польські та українські служби безпеки спільно запобігли безпосередній загрозі одному з прикордонних переходів між країнами. "Все закінчилося добре, але ми маємо бути готові до різних провокацій такого типу, (...) включаючи внутрішній саботаж", – додав він.

8 вересня румунська розвідка повідомила, що разом із правоохоронцями та іноземними партнерами запобігла диверсії на території країни, затримавши росіянина. У РФ обурилися цим затриманням. У підозрюваного в диверсіях на електромережу Німеччини знайшли нотатки з понад сотнею цілей. Нідерланди вирішили придбати розвідувальний літак для боротьби зі шпигунством і диверсіями. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу "не можуть бути наївними" щодо російської загрози, і висловив упевненість, що результати виборів у Франції не вплинуть на НАТО.

Серед інших рішень: Латвія втричі скоротила імпорт із Росії та Білорусі, натомість наростила експорт, а Литва не скасовуватиме автобусні рейси до цих країн. В Іспанії погрожують ветувати розширення ЄС через статус регіональних мов, а Єврокомісія перерозподіляє ресурси через "зависоку" швидкість реформ у Молдові. Кліматична служба ЄС зафіксувала, що цьогорічний серпень став найспекотнішим в історії спостережень.